За останні роки суттєво змінилися погляди на сутність синдрому подразненого кишківника (СПК). Як відомо, це одне з найбільш розповсюджених захворювань, на нього хворіють понад 11% дорослого населення. СПК – це функціональне захворювання кишківника, ключовими проявами якого є біль та у більшості хворих порушення випорожнення у вигляді діареї або закрепу, за відсутності симптомів тривоги.
При встановленні діагнозу СПК важливо виключити органічну патологію кишківнику. Протягом декількох десятиліть СПК розглядався суто як психосоматичне захворювання. Наявні при цій хворобі порушення моторики та вісцеральна гіперчутливість розглядалися як викликані астеноневротичними порушеннями.
Проте, останнім часом ці уявлення суттєво змінилися. В одних хворих пусковим елементом є перенесена кишкова інфекція, яка викликає так званий постінфекційний СПК (частіше, діарейна форма). В інших хворих доведеною є генетична схильність до розвитку СПК. Найголовніше, остаточно встановлено, що у значної частини хворих на цю хворобу в слизовій оболонці кишківника формується незвичний запальний процес низького ступеня, при якому в слизовій оболонці кишківника накопичується надлишкова кількість опасистих клітин (мастоцитів), більш того, ці опасисті клітини розташовуються близько до нервових закінчень в слизовій оболонці, що, вочевидь, і обумовлює больовий синдром, вісцеральну гіперчутливість. Крім того, стало відомо, що у хворих на це захворювання спостерігається підвищена проникність кишкового епітелію, що також вносить суттєвий вплив на формування даної кишкової патології. Все більше наукових даних накопичено, що порушення кишкової мікрофлори має безпосередній вагомий вплив на перелічені патогенетичні ланки формування СПК.
Таким чином, не заперечуючи наявність у значної частини хворих на СПК психосоматичних проявів, стало зрозуміло, що до розвитку та рецидивування даної хвороби призводять також інші фактори, які важливо враховувати для ефективної терапії СПК.
За інформацією доцента кафедри терапії, кардіології та сімейної медицини ФПО
Будзака Ігоря Ярославовича