Медичний – той самий виш, куди вступають здебільшого за покликанням. А наш Дніпровський державний медичний університет – заклад, у якому як ніде вміють мобілізовуватися та розуміють важливість безперервного навчального процесу.

На жаль, війна, що розпочалася 24 лютого в Україні, відбилася на житті кожного викладача та студента. Однак попри всі труднощі з 14 березня 2022 студенти всіх курсів нашого навчального закладу приступили до дистанційних занять.

Наші першокурсники були раді зустрітися один з одним і зі своїми викладачами й охоче продовжили гризти «граніт науки». Серед них - студенти з Марокко, Ізраїлю, Індії, Нігерії, які не збираються відмовлятися від планів здобути омріяний фах в одному з кращих вишів України. Про їхні плани, мрії та сподівання у такий нелегкий час розповідає завідувач кафедри гуманітарних наук, доцент О.В. Добридень.  

Муад Гассуб та Юнес Лахліні з Марокко згадують, як 24 лютого поділило їхнє життя на до та після. Хлопцям дуже болить, що проти України був вчинений акт безпрецедентної агресії. Майбутні фармацевти Мокадем Амін, Хуссам Танжі-Шекрауі, Мехді Ід Бахман, теж марокканські студенти, активно розповідають співвітчизникам про те, що відбувається в Україні та закликають підтримувати нашу державу. Хлопці сумують за своїм життям у Дніпрі, адже місто та університет стали для них другою домівкою. А ще вони вражені героїзмом, з яким український народ бореться за своє майбутнє. Сьогодні, слухаючи лекції з історії України та української культури, наші іноземні студенти проживають кожну подію разом із українцями.

Катерина Грищенко - майбутній стоматолог. Вона розповіла, що всі викладачі стимулюють студентів сумлінно та невпинно опановувати нові знання, однак молодь і так дуже мотивована. Майбутній медик Віталій Хаустов вважає, що  відповідальне ставлення до навчання – обов’язок кожного українського студента,  а в агресора  немає жодних шансів зламати наші волю, плани та мрії. Софія Гончарова, Олександра Зіненко та Марія Пересада зазначають, що навчатися хочеться активніше, ніж раніше, адже треба йти до реалізації своєї мети попри складні обставини сьогодення.

Чимало наших першокурсників встигають навчатися та волонтерити. Юнаки та дівчата допомагають з розміщенням переселенців, чергують у лікарнях, розвантажують гуманітарні вантажі, куховарять для бійців тощо.

Анна Мельничук - молода матуся, яка мала інший фах та успішно працювала за ним, а нині реалізує свою дитячої мрії про медицину. У 2021 році вступила вчитися на ерготерапевта. Через війну Анна з маленькою дитиною була змушена виїхати у безпечне місце. Сумує за домівкою, за університетом, за одногрупниками. Весь вільний час присвячує волонтерській роботі, збирає з гуманітарну допомогу на фронт, щоб наблизити перемогу України.

Хія Кансал й Софія Сіроух зараз знаходяться вдома, а Індії, однак їх спільна та найбільша мрія – це закінчення війни, повернення до спокійного життя та навчання у Дніпрі. Сподіваємося, що так і буде!

Наша молодь, наші студенти, ви - наша надія! Розумні, активні, кмітливі, наполегливі у прагнення досягти поставлених цілей. Весь колектив викладачів ДДМУ на чолі з ректором академіком НАМН України Т.О. Перцевою вірить, що в новому навчальному році аудиторії, коридори навчальних корпусів та гуртожитків знову заполонить веселий студентський гомін. Наші педагоги чекають на зустріч із вами, і всі ви повернетеся до стін рідного університету, а згодом обов’язково станете найкращими лікарями, ерготерапевтами, стоматологами та фармацевтами у світі. Адже зараз ви робите для цього все можливе - навчаєтеся попри усі труднощі.