«Освіта – головний захист будь-якої країни»
Едмунд Бёрк
Кінцевою метою інтернатури за будь-якою спеціальністю є готовність лікаря-інтерна до самостійної практичної лікарської діяльності. Ми глибоко переконані, що лише вмотивовані й добре підготовлені медичні фахівці здатні надавати послуги охорони здоров’я найвищої якості й забезпечувати належний доступ до цих послуг. Освіта відіграє найважливішу роль у підготовці відданих й освічених, емпатійних лікарів з необхідними клінічними та соціальними навичками. Вона забезпечує передання цінностей від досвідчених фахівців до новачків цієї галузі, а також просуває найкращі практики комунікації лікарів і пацієнтів.
В цьому році затверджена нова Програма інтернатури з фаху «Педіатрія», в якій акценти змістилися на практичну підготовку лікарів-інтернів. Це позначено не тільки в співвідношенні Університет/База стажування – 1/3, але й вимогах до опановування практичних навичок, вміннями розв’язання проблем, впровадженню найкращих світових практик під час інтернатури.
При організації навчального процесу на кафедрі педіатрії 3 та неонатології (зав. кафедри, професор Т.К. Мавропуло), перш за все, була врахована можливість ефективного використання клінічних баз та кафедри: Регіональний центр родинного здоров'я (генеральний директор, д.м.н. О. О. Власов), Міська багатопрофесорільна клінічна лікарня матері та дитини ім.професор. М.Ф. Руднєва (генеральний директор, д.м.н. І. О. Македонський), Міська дитяча клінічна лікарня № 6 (генеральний директор, Н. П. Фоменкова). Це потужні багатопрофесорільні лікарні, в яких надається медична допомога всіх рівнів - від амбулаторної ланки до високоспеціалізованої стаціонарної допомоги. Клініки оснащені сучасною діагностичною та лікувальною апаратурою, там працюють високопрофесоресійні фахівці та лікуються пацієнти з різноманітною патологією.
Підготовка проводилася викладачами кафедри педіатрії 3 та неонатології та кафедри пропедевтики дитячих хвороб та педіатрії 2: зав. кафедри, д.м.н. Л. І. Вакуленко, професор. С. І. Ільченко, доценти Т. М. Плеханова та Т. А. Бордій, доц. Н. В. Мішина, асистент О. Ю. Оболонська.
При підготовці лікарів-інтернів на очному циклі використовувалися як класичні форми (безпосередньо курація хворих, огляд пацієнта з викладачем та наступним обговоренням клінічної ситуації), так і сучасні – симуляційні навчально-тренувальні заняття, відпрацьовування практичних навичок, інтерактивні форми навчання. Значна увага приділялася навичкам спілкування з дітьми та батьками, вирішенню складних психологічних та емоційних ситуацій, безпеці пацієнта. Теоретична складова включала обговорення та результати використання сучасних клінічних протоколів, стандартів медичної допомоги, наказів МОЗ України. Водночас важливою метою підготовки майбутнього фахівця, ми вважаємо створіння освітнього середовища, яке має забезпечувати відповідність викладання й навчання потребам лікарів-інтернів, а також забезпечувати активну участь у навчанні та розвивати клінічне мислення й клінічну поведінку. Створення комфортного психологічного клімату на заняттях дозволили розкрити інтернам свою індивідуальність, а викладачам виявити сильні та слабкі сторони кожного з них та використовувати в підготовці індивідуальний підхід.
Наприкінці очного циклу, 27-29 листопада 2022 р., була проведена міжкафедральна клінічна конференція «Клінічний випадок із практики лікаря-інтерна». Всі інтерни ретельно готувалися: спостерігали за пацієнтами, проводили аналіз випадків, вивчали літературу. На конференції клінічні роботи були представлені у вигляді презентацій. Всім було дуже цікаво тому, що обговорювалися рідкісні хвороби («Випадок вродженого іхтіозу Арлекіна у дитини» Соломенко К., «Синдром Лежена у новонародженої дитини» лікар-інтерн Дика Є., «Синдром Гієна-Барре» лікар-інтерн Шинкаренко О., «Ендокардит Лібмана-Сакса у дитини підліткового віку» Бітієва К.), випадки утрудненої діагностики («Нехірургічні причини "гострого" живота у дитини» Саєнко К.), випадки несвоєчасної діагностики («Клінічний випадок гіпофізарного нанізму» Приходько Д., «Дебют цукрового діабету 1 типу у пубертатному віці» Солодаренко Д.), а також сучасні стандарти діагностики та лікування патології в дитячому віці («Сучасні методи діагностики й лікування гострого бронхіту у дітей» Вознюк К., «Особливості клінічних проявів, діагностики та лікування гострого зовнішнього отиту у дітей» Бойко З., «Гострий бактеріальний риносинусит у дитини. Стандарт обстеження та лікування» Самойленко В., «Бронхолегенева дисплазія. Причини та наслідки у недоношеної дитини» Тристан Л.).
Вимірювання й оцінювання освітнього середовища післядипломної освіти необхідні для виявлення сильних і слабких сторін системи освіти, зокрема для кращого розуміння того, що потрібно поліпшити задля сприятливішого навчального процесу й задля вищої якості освіти лікарів-інтернів. Вважаємо дуже важливим зворотний зв'язок з лікарями-інтернами. Нами була розроблена анкета з питаннями з різних напрямків освітнього процесу: організація навчального процесу, викладання на кафедрі, психологічний клімат, умови для проведення занять, зауваження та пропозиції. Слід зазначити, що інтерни дали достатньо високу оцінку організації навчального процесу, викладання, психологічного клімату, умов для проведення занять та внесли пропозиції з запропонованої тематики.
Тетяна Плеханова, кафедра педіатрії 3 та неонатології
