З початку повномасштабного вторгнення рф чи не кожен українець зазнав неминучого впливу війни на психологічне здоров'я. Відомо, що психосоціальні чинники можуть безпосередньо спричинити гострі патофізіологічні зміни не лише з боку психіки, а й призвести до розвитку соматичної патології або погіршити стан хворого.
Тематиці впливу війни як глобального стресу на перебіг соматичних захворювань і було присвячене спільне засідання СНГ кафедри внутрішньої медицини 1 (завідувач – професор Людмила Конопкіна) і кафедри психіатрії, наркології й медичної психології (завідувач - професор Вікторія Огоренко), яке пройшло в змішаному форматі. Окрім студентів, були присутні від кафедри внутрішньої медицини 1 доцент Олена Мироненко, асистенти Тамара Турлюн та Юлія Губа. Головували керівники студентських гуртків обох кафедр – доцент Наталія Саніна та асистент Роман Тимофєєв.
Відкрила засідання студентка 5-го курсу Анна Вороніна з цікавими результатами власного дослідження щодо впливу війни на повсякденні звички студентів ДДМУ. Анна зазначила, що у молоді підвищився рівень тривоги та депресії, і це вплинуло на всі сфери життя респондентів. Так, багато хто почав «заїдати» стрес їжею, що призвело до збільшення маси тіла; деякі з опитаних почали частіше вживати алкоголь. Відзначалося також порушення сну, зниження жаги до навчання і здатності запам’ятовувати нову інформацію. Суттєва частина опитаних задля боротьби з тривогою та депресією самостійно почала приймати лікарські засоби, зокрема і сильнодійні, що є позитивним фактом. Загалом доповідь викликала неабияку цікавість присутніх, а професори В. Огоренко та Л. Конопкіна побажали доповідачеві розвивати свою наукову роботу з цієї тематики.
Наступні дві доповіді були присвячені впливу стресу на перебіг такої патології, як ішемічна хвороба серця (ІХС). Розпочала розбір тематики студентка 4-го курсу Ольга Полякова. Вона детально розкрила патогенез впливу стресорних факторів на розвиток захворювання та його ускладнення. Так, надмірна стимуляція симпатичної нервової системи, надмірна секреція глюкокортикоїдних гормонів і зниження рівня естрогену підвищують ризик захворювань серця і судин. Крім того, психосоціальний дистрес може спровокувати транзиторну ішемію міокарда та викликати шлуночкову аритмію, навіть раптову коронарну смерть.
Продовжила тему студентка 5-го курсу Світлана Ковальова з доповіддю: «Ішемічна хвороба серця, що виникає внаслідок ПТСР». Світлана навела наукові дані щодо факторів ризику виникнення, розвитку, патогенезу, клінічної картини, видів ПТСР, а також показала зв’язок між ПТСР та ішемічною хворобою серця. Свою доповідь студентка проілюструвала даними сучасних досліджень щодо зв’язку між ПТСР та ішемічною хворобою серця. Доповідь викликала багато запитань та активне обговорення, як наслідок - запропоновано провести оригінальне дослідження стосовно коморбідності посттравматичного стресового розладу та ішемічної хвороби серця.
Після ІХС перейшли до такого важливого питання, як вплив стресу на захворювання шлунково-кишкового тракту. З літературних джерел відомо, що під час збройних конфліктів зростає показник патології з боку ШКТ, особливо серед населення тих районів, де ведуться активні бойові дії. Студентка 4-го курсу Ольга-Розарія Поясова у своїй презентації висвітлила таке актуальне питання, як функціональна кишкова диспепсія та її виникнення внаслідок стресових ситуацій. Під час екстремального стресу нейротрансмітери, асоційовані з тривогою, чинять вплив на головний мозок, а той через так звану вісь кишківник – мозок уже безпосередньо діє на моторику кишківника, секрецію залоз тощо. Постійне напруження цієї системи й призводить до функціональних розладів шлунково-кишкового тракту, які не загрожують життю, але турбують пацієнта.
Наостанок учасники засідання заслухали доповідь студентки 6-го курсу Тетяни Теряник, присвячену панічним атакам. Ця тема є актуальною, оскільки більшість хворих на панічний розлад звертається насамперед до лікарів терапевтичного профілю. Незнання причин, патогенезу та методів лікування панічного розладу призводить до непотрібних досліджень та неефективних методів лікування, що зі свого боку зумовлює хроніфікацію симптомів у хворих на панічний розлад та ускладнення панічного розладу появою депресивної симптоматики та агорафобією. Доповідь містила велику кількість наукового матеріалу, виявилася актуальною та цікавою. Окрім теоретичних знань стосовно панічного розладу, в ній були наведені також практичні рекомендації для пацієнтів і лікарів.
Попри тривале засідання студентського гуртка і значний обсяг інформації, слухачі не поспішали розходитися, адже обговорювані питання є болючими й, на жаль, актуальними в наші часи. Сподіваємося на якнайшвидше закінчення війни, а поки озброюємося знаннями та зберігаємо спокій.
