Меню
  • Увага
  • ДМА

8 листопада виповнюється 102 роки з дня народження ЧУХРІЄНКА Дмитра Павловича – доктора медичних наук, професора, Заслуженого діяча науки та техніки, ректора Дніпропетровського медичного інституту (1953-1959), завідувача кафедри госпітальної хірургії №2 (1956-1995).

Дмитро Павлович Чухрієнко народився у 1918 році в селі Красненьке Вінницької області. У 1937 році він закінчив фельдшерсько-акушерську школу на «відміно» і був рекомендований до вступу до медичного інституту. У 1938 році він успішно склав вступні іспити і був зарахований до Вінницького медичного інституту. Останній іспит за 3 курс Дмитро Чухрієнко, як завжди успішно, склав 22 червня 1941 року і зразу був мобілізований у діючу армію. У 1942 році на підставі рішення Ради оборони Дмитра Чухрієна, як студента, що не завершив навчання, відрядили до Куйбишева з метою навчання у Військово-медичній академії. А потім військову службу було продовжено на посаді старшого лікаря стрілкового полку Першого Українського фронту. Дмитро Павлович брав участь у Житомирсько-Бердичівській операції, звільнені Львова, Мостиска, Перемишля і Кракова. Він був двічі тяжко поранений. Військовий досвід заклав основу в формуванні блискучого хірурга, для якого вже не існувало невідомих ділянок в організмі людини.

У 1945 році Дмитро Павлович був обраний асистентом кафедри факультетської хірургії Вінницького медичного інституту. У 1949 році під керівництвом професора Дейнеки І.Я. захистив кандидатську дисертацію і був призначений заступником міністра охорони здоров’я України з питань лікувальної роботи. В період з 1953 по 1959 роки Д.П.Чухрієнко був ректором Дніпропетровського медичного інституту. В 1955 році Дмитро Павлович захистив докторську дисертацію. У 1956 році він обраний завідуючим кафедрою госпітальної хірургії № 2.

Під керівництвом професора Чухрієнка Д.П. колектив кафедри проводив активну, новаторську педагогічну, наукову, лікувальну, консультативну роботу. Починаючи з 1956 року Д.П. Чухрієнко активно розвивав резекційну торакальну хірургію у хворих з хронічними абсцесами легень, бронхоектазами, фіброзно-кавернозним туберкульозом, сторонніми тілами. Активній хірургічній діяльності клініки сприяли досягнення анестезіологі: навесні 1956 року М.М. Гриньов провів перший у Дніпропетровській області ендотрахеальний наркоз. 21 травні 1958 року професор Д.П. Чухрієнко в обласному протитуберкульозному диспансері виконав першу лобектомію хворому з деструктивним туберкульозом легень. В подальшому він систематично оперував хворих в облтубдиспансері, а наркоз проводили асистенти його кафедри: М.М. Гриньов, І.С. Білий, І.В. Добровольский, Т.Д. Коненкова.

У клініці професора Д.П. Чухрієнко велику увагу приділяли використанню бронхоскопії. По його ініціативі був організований перший у Дніпропетровській області бронхоскопічний центр. Одночасно з розвитком легеневої хірургії вперше в Дніпропетровській області Д.П.Чухрієнко із співробітниками почав виконувати операції на серці: при вроджених і набутих вадах, панцирному серці, баталовій протоці, коарктації аорти. Перша операція при мітральному стенозі була виконана у травні 1957 року у хірургічному відділені залізничної лікарні. Розробку показань до хірургічного лікування хворих із пороками мітрального клапана проводили разом із завідуючим кафедри госпітальної терапії № 2 В.М. Дзяком. Таке співробітництво двох видатних учених, хірурга Д.П. Чухрієнка і терапевта В.М. Дзяка, сприяло поліпшенню результатів лікування.

Велику увагу професор Д.П. Чухрієнко приділяв проблемам невідкладної хірургії органів грудної клітки та черевної порожнини. Під його керівництвом проводились численні експериментальні та клінічні дослідження, спрямовані на вивчення спонтанного пневмотораксу (Б.О. Мільков, В.О. Бондаренко, І.С. Білий, Е.Х. Назаренко та ін.), ушкоджень органів черевної порожнини (Р.К. Крікент, Б.О. Мільков, Н.О. Смірнова, С.І. Карпенко та ін.), синдрому шокової легені (Н.Д. Чухрієнко, О.І. Гавриленко, Б.О. Мільков, Н.О. Смірнова та ін.), гострої кишкової непрохідності (О.В. Люлько, І.С. Білий, Е.Ф. Самарець та ін.), гострого холециститу (М.М. Бондаренко), абсцесів черевної порожнини та позачеревного простору (Я.С. Березницький).

Починаючи з 70-х років клініка активно займалась вирішенням проблем, пов’язаних з ателектазом легень. Д.П. Чухрієнко і Н.Д. Чухрієнко на підставі вивчення 874 (!) клінічних спостережень, результатів численних експериментальних досліджень встановили етіологію і патогенез, описали різні варіанти клінічного перебігу, розробили класифікацію, ефективні методи діагностики, профілактики та лікування ателектазу легень. Крім того, значний вклад внесла кафедра у вирішення проблем патології стравоходу, шлунка, молочної залози, органів сечовидільної системи. Широко розроблялись і впроваджувались нові реконструктивні, пластичні операції, алотрансплантація. Вперше в Дніпропетровській області був застосований екстракорпоральний гемодіаліз.

Під керівництвом професора Д.П. Чухрієнка захищено 18 докторських і 92 кандидатські дисертації. Він є автором і співавтором 300 наукових статей, 20 монографій, автором розділу "Абдоминальная хирургия" Великої Медичної Енциклопедії. Такі монографії як "Непроходимость кишечника", "Спаечная болезнь", "Наружные кишечные свищи", "Внутрибрюшные абсцессы и флегмоны", "Хирургия прободных гастродуоденальных язв", "Бытовые химические ожоги пищевода", атласи операцій на молочній залозі, органах сечостатевої системи, рентген-діагностики захворювань сечовидільної системи та інші сприяли вихованню цілого покоління хірургів. Профессор Д.П.Чухрієнко також був дійсним членом Міжнародного наукового товариства хірургів, членом правління республіканського товариства хірургів, членом редакційної колегії журналів "Вестник хирургии им. И.И. Грекова", "Клиническая хирургия".