1 вересня 1924 року виповнилося 100 років від дня народження професора Якова Григоровича Коврова. В історії ДДМУ він залишився як видатний лікар-гігієніст, який зробив вагомий внесок у розвиток гігієнічної науки alma mater та України. Завідувач кафедри гігієни дітей та підлітків ДДМУ (1971 - 1989).
Яків Григорович народився в багатодітній селянській родині в селі Давидів Брід Херсонській області. Після закінчення школи мріяв стати інженером, але через початок Другої світової війни подальше навчання стало неможливим. Разом з братами та односельцями був евакуйований в тил нашої країни, а в 1943 році мобілізований. З боями пройшов південну Україну, звільняв від німецьких фашистів Румунію, Болгарію, Угорщину, Югославію, Австрію, Чехословаччину. У складі 6-ї танкової армії брав участь у розгромі японських агресорів. Пройшов з боями пустелю Гобі та гори Великий Хінган, де була розгромлена Квантунська армія. За бойові заслуги мав 15 нагород, серед яких орден Вітчизняної війни, медаль «За заслуги». Був тричі поранений. Після третього важкого поранення шість місяців пролежав у військовому госпіталі, побачив своїми очима героїчну працю медиків і дійшов висновку, що хоче стати лікарем. Після демобілізації у 1947 році Яків Ковров не вагаючись, подав документи до Дніпропетровського медичного інституту (нині - ДДМУ) і після успішного складання іспитів був зарахований на санітарно-гігієнічний факультет.
Зі студентських часів Яків Григорович захопився роботою в наукових гуртках з гігієни та організації охорони здоров’я, мріяв про наукову діяльність, тому після закінчення інституту з дипломом з відзнакою вступив до аспірантури на кафедру організації охорони здоров’я. Після закінчення аспірантури МОЗ УРСР направило його на роботу до НДІ гігієни праці та професійної патології (Кривий Ріг) на посаду керівника організаційно-методичного відділу, де він працював майже три роки. Але Я. Г. Коврова більше приваблювала науково-педагогічна діяльність, тож у 1959 році він повертається до Дніпропетровського медичного інституту і стає викладачем на кафедрі охорони здоров’я.
Основним напрямом його наукової діяльності в цей період була організація медичного обслуговування та профілактика захворюваності серед працівників металургійної та гірничої промисловості. Результатом цієї науково-дослідної роботи у 1961 році став успішний захист кандидатської дисертації на тему: «Диспансеризація і цехово-дільничний принцип роботи медико-санітарної частини». В ній Яків Григорович довів, що завдяки диспансеризації та цехово-дільничному принципу роботи медико-санітарної частини на підприємстві на 25 % знизилася загальна захворюваність серед робочих. У 1974 р. він успішно захистив докторську дисертацію на тему: «Соціально-гігієнічне дослідження сліпоти та слабкого зору».
У 1971 р. Я. Г. Коврова обирають на посаду завідувача кафедри гігієни дітей та підлітків, яку він очолював до 1989 р. У цей період наукова робота кафедри націлена на вивчення закономірностей стану здоров’я та фізичного розвитку дітей та підлітків промислового міста та Дніпропетровської області. Були досліджені понад 20 тисяч дітей віком від 3 до 17 років. Результати дослідження були опубліковані у Всесоюзному збірнику «Матеріали з фізичного розвитку дітей і підлітків міст і сільських місцевостей СРСР» (1982). З 1979 р. за ініціативою Якова Григоровича на кафедрі були організовані курси з гігієни дітей та підлітків для підвищення кваліфікації практичних лікарів.
З 1989 і майже до останніх років життя професор Ковров викладав ще й на кафедрі плавання у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту.
Професор Я. Г. Ковров - автор 96 наукових праць. За матеріалами його докторської дисертації видані методичні рекомендації на допомогу практичним лікарям «Профілактика та реабілітація інвалідів по зору» та «Раціональне харчування школярів». Під його керівництвом захищено 3 кандидатські дисертації.
За свою трудову діяльність Яків Григорович був нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, почесними знаками «Відмінник охорони здоров’я», «Відмінник вищої школи», ювілейною медаллю до 100-річчя Дніпропетровської державної медичної академії (нині - ДДМУ), а також грамотами обласної, міської та районних рад.
Я. Г. Ковров поєднував наукову та громадську діяльність. Був головою обласного товариства гігієністів (1979 – 1989 рр.), активістом Жовтневої ради ветеранів обласного центру. Свого часу був членом методичної ради санітарно-гігієнічного факультету, відповідальним секретарем приймальної комісії нашого вишу, брав активну участь у створенні музею його історії.
З 2003 до 2017 р. Яків Ковров очолював раду ветеранів війни та праці, приділяв цій роботі багато уваги та сил. Разом із головою жіночої ради доцентом Л. М. Одинцовою, щорічно організовував зустрічі ветеранів, на яких виступала студентська молодь з невеличким концертом, а Яків Григорович декламував чудові вірші, яких знав величезну кількість.
Шануймо пам’ять професора Якова Григоровича Коврова – вченого, педагога, громадського діяча, скромну та працелюбну людину, який зробив важливий внесок у скарбницю історії ДДМУ.
