Меню
  • ДМА

Дніпровський державний медичний університет з великим сумом сприйняв звістку про кончину доктора медичних наук, професора кафедри психіатрії, видатного організатора охорони здоров’я, політика і громадського діяча Павлова Володимира Олексійовича.

Володимир Олексійович пройшов легендарний шлях становлення лікаря і керівника лікувальними закладами Дніпропетровської області. Після закінчення у 1965 році лікувального факультету Дніпропетровського медичного інституту працював лікарем-травматологом міської лікарні №2. З 1968 до 1972 рік – завідувач Дзержинського відділу охорони здоров’я м. Кривий Ріг. З 1972 до 1986 рік – головний лікар Дніпропетровської обласної психіатричної лікарні. З 1986 до 1992 рік – головний лікар Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова. З 1992 по 1995 рік – завідувач відділу охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а в 1995 р. повертається на посаду головного лікаря Дніпропетровської обласної лікарні ім. І. І. Мечникова.

Всією своєю різнобічною діяльністю Володимир Олексійович формував нерозривну єдність лікувальних закладів та медичного університету в забезпеченні навчального процесу, лікувальної і наукової роботи.

Багатогранну роботу керівника лікувальних закладів творчо поєднував з науковою і педагогічною діяльністю.

У 1984 році захистив кандидатську дисертацію «Пути повышения реабилитации психических больных», а у 1994 р. – докторську «Клинико-биохимеское и экспериментальное исследование среднемолекулярных пептидов, протеолиза и некоторых нейроспецифических белков при алкоголизме».

З 1984 до 1987 рр. - асистент, 1988-1994 рр. – доцент, з 1995 рік – професор кафедри психіатрії факультету післядипломної освіти ДМІ.

Павлов Володимир Олексійович - людина з невичерпною енергією, активною громадською позицією. Він багаторазово обирався депутатом місцевих рад та з 1991 до 1995 року депутатом Верховної Ради України. Його творча наполеглива праця відзначена високими державними нагородами: Заслужений лікар України, орденами «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, «За заслуги» II і III ступенів.

Світла пам'ять про мудрого ініціативного творчого лікаря, організатора охорони здоров’я, вченого, педагога, назавжди залишиться в серцях колективу, викладачів і студентів Дніпровського державного медичного університету.