Меню
  • ДМА

Нейрохірург, доктор медичних наук, професор. Закінчив у 1959 році лікувальний факультет Дніпропетровського медичного інституту.

До 1966 року працював хірургом, завідувачем хірургічного відділення Петриківської центральної лікарні, з 1966 до 1980 року – завідувач нейрохірургічного відділення Дніпропетровської обласної лікарні.

То був період становлення і стрімкого розвитку нейрохірургії. Головний лікар обласної лікарні П. А. Любін почав активно розширювати напрями обслуговування хворих з «вузьких» спеціальностей.

В. І. Солоний на той час набув професіональних та організаторських здібностей, отже на нього випав вибір першопрохідця. Вадим Іванович гуртує команду однодумців створеного нейрохірургічного відділення, разом із ним прийшов туди і хірург П. Т. Григорук. Обидва пройшли первинну спеціалізацію з нейрохірургії на базі Київського науково-дослідного інституту нейрохірургії.

Почалася гаряча організаційна пора, в цей час і розкрився різноплановий талант Вадима Івановича. За словами численних колег, нечасто можна було зустріти таких активних, відданих професії та особливо відповідальних і самокритичних лікарів.

У цей самий період за ініціативи ректора ДМІ, професора І. І. Крижанівської і обласного відділу охорони здоров’я на Дніпропетровщині створюється науково-практичний центр нейрохірургії. В 1967 році запрошений на роботу до Дніпропетровського медичного інституту за рекомендацією академіка А. П. Ромоданова кандидат медичних наук з Івано-Франківського медінституту М. М. Мосійчук. У тісній співпраці проводилася спільна робота Н. М. Мосійчука і В. І. Солоного. Вони були однодумці, ентузіасти популяризації спеціальності: виїзди по санітарній авіації, в лікарні області з науково-практичними доповідями, публікації в місцевій пресі.

У відділенні почали освоювати нові технології діагностики, такі як: ангіографія, пневмонейроміографія, вентрикулографія, спеціальні спінальні хірургічні втручання. Вперше виконана інтерламінектомія. Популярність нейрохірургії зростала дуже швидко. М. М. Мосійчук і В. І. Солоний разом дійшли висновку, що треба рухатися в науковому напрямі. У результаті були підготовлені дві кандидатські дисертації В. І. Солоного і П. Т. Григорука.

Як зазначали колеги, такий ентузіазм і самокритичне ставлення, як у В. І. Солоного, важко було зустріти. Лікар-науковець вимагав перечитувати фрагменти його дисертації дуже критично й неодноразово. Він перший на Дніпропетровщині захистив дисертацію з нейрохірургії, не припиняючи практичну хірургічну діяльність.

В 1980 році В. І. Солоний стає доцентом кафедри нейрохірургії ДМІ. Але не зупиняється на досягнутому, в 1984 році захищає докторську дисертацію на тему: «Хірургічне лікування несприятливих наслідків ламінектомії», видає монографію.

З 1985 до 1999 року Вадим Іванович працює завідувачем кафедри медико-соціальної експертизи ФПО ДМІ, з 2001 року – професор кафедри.

За період керівництва кафедрою були розроблені нові навчальні програми, впроваджені в навчальний процес ділові ігри, комп’ютерні навчальні та екзаменаційні програми, розширено склад науково-педагогічних працівників.

В. І. Солоний – автор понад 200 наукових праць, у тому числі 3 монографій та 43 винаходів. Два винаходи одержали бронзові нагороди на ВДНГ УРСР. Підготував двох кандидатів медичних наук.

Де б Вадим Іванович не був – він залишався професіоналом, ентузіастом і вибагливим вчителем, членом єдиної, зростаючої нейрохірургічної сім’ї. Життя і творчість В. І. Солоного – це яскрава, вічно сяюча зірка в нейрохірургії.

На кафедрі медико-соціальної експертизи і реабілітації ФПО, кафедрі нервових хвороб та нейрохірургії ФПО, у відділенні нейровертебрології обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова творчі напрацювання вченого і педагога, професора Вадима Івановича Солоного продовжують слугувати медичній освіті і практичній нейрохірургії.