Меню
  • ДМА

(до 150-річчя з дня народження)

Професор Станішевська Марія Бальтазарівна у 20-ті роки минулого сторіччя була однією із перших жінок - завідуючих кафедрами Дніпропетровського медичного інституту. Вона заснувала та очолила кафедру інфекційних хвороб у лютому 1927 року, заклала основи викладання інфекційних хвороб, як окремої самостійної дисципліни.

М. Б. Станішевська народилася 24 червня (12 по ст.ст.) 1871 року у м. Альошки Таврійської губернії – нині Херсонська область України, мала дворянське походження. Середню освіту здобула в Одеському інституті шляхетних панянок ім. імператора Миколи І. Вищу медичну освіту - в університеті французького міста Нансі. Диплом з відзнакою та звання лекаря підтвердила в Московському університеті у 1900 році після здачі державних іспитів.

Свою практичну діяльність поєднувала з науковою на медичному факультеті Новоросійського університету. Перша її наукова робота – франкомовна дисертація 1899 року «Пульсуючі абсцеси» - викликала схвальні відгуки колег.

У травні 1913 року Марія Станішевська успішно захищає докторську дисертацію на тему «Патологоанатомічні зміни кісткового мозку при інфекційних хворобах: віспі, чумі, холері». Це був перший випадок, коли жінка отримувала докторський ступінь по медицині у стінах Новоросійського університету.

Через рік вона також вперше в історії Одеси була обрана приват-доцентом кафедри інфекційних хвороб Новоросійського університету. Про її високий інтелектуальний рівень свідчить те, що вона вільно володіла, могла спілкуватися і писати на українській, російській, французькій, німецькій та англійській мовах.

У 1919-1920 роках під час громадянської війни Марія Станішевська працювала лікарем у 27 військовому шпиталі Одеси. У 1920-ті була доцентом кафедри інфекційних хвороб Одеського медінституту, завідувала інфекційною лабораторією.

На посаді завідувачки кафедри інфекційних хвороб Дніпропетровського медичного інституту (1927-1937 рр.), М. Б. Станішевська провела велику роботу по організації навчального процесу. На базі 1-ї інфекційної лікарні нею була створена лекційна аудиторія для занять та лабораторія для проведення клінічних аналізів, кафедру оснастили достатньою кількістю меблів. Марія Бальтазарівна зробила значний внесок у вчення про патогенез інфекційних захворювань. Її наукові вишукування в цей період присвячені вивченню дифтерії, кору, та інших інфекційних хвороб. Разом з Є. Г. Попковою вона виконує дві наукових роботи «Інтубація» у 1934 р. і «Дифтерія та  ангіна» у 1935 р. В цих працях узагальнений її великий клінічний досвід відносно особливостей перебігу, діагностики та терапії дифтерії. Її перу належить розділ «Сибірська виразка» в фундаментальному двотомному керівництві з інфекційних хвороб, що був виданий у 1938 році  у видавництві «Медгіз» під редакцією Плетньова та Лонга.

Професор М. Б. Станішевська була блискучим педагогом, видатним клініцистом – інфекціоністом. Вона брала безпосередню активну участь у боротьбі з епідемією віспи в Дніпропетровську.

М. Б. Станішевська проживала на території інфекційної лікарні по вулиці Канатній. Все своє життя  присвятила науці та вихованню  молодого покоління лікарів і вчених.

Наукову спадщину видатного вченого відданого медицині, сильної творчої особистості М. Б. Станішевської зберігають співробітники кафедри інфекційних хвороб.

Її життя є взірцем любові до професії, творчості та викладацького мистецтва.