Видатні особистості
- Перегляди: 754
Як приємно і цікаво розповідати про педагогів і науковців нашого медичного університету, які були яскравими особистостями та внесли вагомий внесок в історію нашого закладу вищої освіти. Серед них ім’я професора Стеркіна Еммануїла Яковича, д.м.н., патофізіолога, представника Харківської наукової школи, якому восени цього року виповнюється 120 р. з дня народження.
Еммануїл Якович Стеркін народився 23 жовтня 1901 року у місті Києві. Спочатку його життєвий шлях був далеким від медицини. У 1920 році він закінчив Херсонське комерційне училище. Далі юнак проявив себе у військовій сфері. Працював у місті Олешки інструктором зі спорту допризовної воєнної підготовки. Під час липневого наступу Врангеля на місто Олешки був зарахований до загону особливого призначення та брав участь у боях при відступу з м. Олешки до м. Херсон.
А далі почалася медична професійна сторінка життя Еммануїла Яковича: восени 1921 р. він вступив до Харківського медичного інституту. Навчався та працював у канцелярії ХМІ, був обраний секретарем профкому Всеробітпрофу.
- Перегляди: 690
Відомий вчений, педагог, психіатр, доктор медичних наук, професор. Народилася у 1926 році. У 1949 році закінчила лікувальний факультет ДМІ. У 1954 році захистила кандидатську дисертацію «Дія гострої психічної травми на фоні церебральної та соматичної недостатності», а у 1967 році – докторську дисертацію «Відхилення серцево-судинної системи при шизофренії». З 1970 до 1992 року завідувала кафедрою психіатрії і медичної психології ДМІ.
Науковий напрям – психопрофілактика суспільно-небезпечних дій хворих на шизофренію, алкоголізм, розумову відсталість, а також психогігієна і психопрофілактика психосоматичних розладів. Автор понад 200 наукових праць, 6 монографій одного підручника-практикуму з медичної психології, програми з загальної і медичної психології для студентів медичних інститутів УРСР. На замовлення органів охорони здоров’я проведені дослідження з проблеми «Алкоголізм», у результаті у Кривому Розі розроблена нова модель допомоги, яка одержала широке впровадження в інших регіонах України і колишнього СРСР.
- Перегляди: 964
Білий І.С. - хірург, доктор медичних наук, професор. В 1957 році закінчив з відзнакою Дніпропетровський медичний інститут і зарахований до аспірантури по кафедрі госпітальної хірургії 2. У 1963 році захистив кандидатську дисертацію «Потенційний наркоз в умовах клініки та експерименту», а у 1967 році – докторську «Спайкова хвороба». З 1972 до 1983 року – завідувач кафедри загальної хірургії педіатричного і санітарно-гігієнічного факультетів.
Науковий напрям – невідкладна хірургія органів черевної порожнини.
Автор понад 300 наукових праць, у тому числі 13 монографій.
Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1989), заслужений працівник вищої школи УРСР, член вченої ради інституту. Нагороджений срібною медаллю ВДНГ УРСР знаком «Відмінник охорони здоров’я».
Він залишив після себе потужну наукову спадщину, багато корисних ідей і методів лікування, зокрема ускладненої виразкової хвороби, гострого панкреатиту, гострої кишкової непрохідності. З великою теплотою його згадують колишні хворі, які пам’ятають свого хірурга, який подарував їм життя.
