• slide08
  • slide02
  • slide04
  • slide05
  • slide06

Лев Володимирович Писаржевський, академік АН УРСР та СРСР, заслужений діяч науки УРСР, основоположник фізичної та електронної хімії, засновник кафедри аналітичної хімії Катеринославських вищих жіночих курсів, які стали початком нашого навчального закладу.

Л. В. Писаржевський народився у м. Кишиневі, в родині службовця. Навчався в Одесі, де закінчив Рішельєвську гімназію, потім Новоросійський університет. Два роки як науковець проходив стажування в Лейпцизькому університеті в лабораторії В. Оствальда в Німеччині. У 1902 р. в Одесі захистив магістерську дисертацію на тему «Перекиси та надкислоти». За дослідження в галузі перекисних сполук, викладених у 18 публікаціях і узагальнених у зведеній праці «Дослідження над перекисами», Писаржевський разом зі своїм наставником професором Петре Мелікішвілі був ушанований у 1899 р. Ломоносівською премією. З 1904 до 1908 рр. Лев Володимирович викладав в Юр’ївському (Тартуському) університеті в Естонії. 1908 – 1912 рр. – професор Київського політехнічного інституту, який він залишив разом зі 100 іншими професорами на знак протесту проти політики обмеження прав викладачів та студентів, що проводилася міністром освіти Левом Кассо. У 1913 р. захистив докторську дисертацію «Вільна енергія хімічної реакції та розчинник».

По-справжньому рідним містом для вченого став Катеринослав-Дніпропетровськ, куди він переїжджає 1913 р. на запрошення стати професором загальної та фізичної хімії у Катеринославському гірничому інституті (нині НТУ «Дніпровська політехніка»).

У 1916 році при гірничому інституті були відкриті вищі жіночі курси (ВЖК), у складі яких відкрилося медичне відділення. Кафедра загальної хімії на ВЖК була заснована з перших днів існування курсів, а у вересні 1917 р. професор Л. В. Писаржевський засновує кафедру аналітичної хімії нашого вишу.

Лев Володимирович був чудовим педагогом-ученим, поєднуючи творчу, наукову і педагогічну діяльність. На лекціях вважав за необхідне ділитися результатами своїх досліджень зі студентами. З кожним роком зміст його лекцій збагачувався аналізом нових відкриттів, що з’являлися в науці, та його особистих наукових розробках. Тому його лекційна аудиторія була завжди переповнена як студентами різних інститутів і курсів, так і науковими співробітниками.

Кафедра аналітичної хімії проіснувала в нашому виші до 1923 року, але встигла за цей період надрукувати короткий підручник аналітичної хімії для медиків. В ньому вперше описані електронно-іонні уявлення, розвинені надалі професором Л. В. Писаржевським. Д. І. Менделєєв – творець періодичного закону в «Основах хімії» дав високу оцінку працям Писаржевського. За наукові досягнення вченому були присуджені премія й державна нагорода.

Потребує особливої уваги той факт з біографії Л. В. Писаржевського, що завдяки вченому наше місто стало батьківщиною виробництва вітчизняного йоду. До Першої світової війни цей препарат закуповували в Німеччині.

Лев Володимирович завжди перебував у колі своїх видатних учнів та соратників. Він створив в Україні відому наукову школу фізико-хіміків. Серед його учнів чільне місце посідають академіки Олександр Бродський і Володимир Ройтер. Незмінною колегою у дослідженнях була його дружина – Мальвіна Розенберг.

Лев Володимирович Писаржевський – всебічно освічений, талановитий вчений і педагог, глибокий мислитель, знавець літератури, живопису, сам самобутній художник і чарівна людина. Його ім’ям названа одна із вулиць нашого міста. Його пам’ять увічнюють меморіальні дошки на навчальних корпусах вишів, де працював Л.В. Писаржевський.

Свій життєвий шлях професор Л. В. Писаржевський завершив 23 березня 1938 р. Пам’ять про видатного вченого, що працював у нашому місті, нашому виші та примножував його славу зберігається у серцях вдячних дніпрян.