Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. А ще – усвідомлення того, якими важливими є толерантність, віротерпимість, гуманізм, повага та любов до ближнього. Як говорив видатний американський правозахисник та громадянин Мартін Лютер Кінг: «Людина повинна розробити метод для кожного людського конфлікту, який відмовляється від дискримінації, агресії, помсти. Основою такого методу є любов».
На жаль, проблеми насилля, які супроводжували людство з давніх-давен, є актуальними і сьогодні. Чимало людей стає жертвами насильницьких дій, що завдають їм моральну чи фізичну шкоду, коштують життя та здоров’я. Студенти Дніпровського державного медичного університету за сприяння кафедри гуманітарних наук щороку долучаються до «16 днів проти насильства». Вже традиційними стали панельні дискусії у рамках проблематики, презентації проектів щодо запобігання насиллю, тренінги щодо попередження булінгу та мобінгу.
У цьому році всі заходи, які проводилися у рамках Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства», проходили у дистанційному форматі. Але наші першокурсники медичного, стоматологічного, міжнародного факультетів, а також факультету медицини та фармації, проявили неабиякі ентузіазм та активність. Ми, як викладачі та наставники, були дуже раді тому, що молодь така свідома та небайдужа. Адже те, що хлопці та дівчата з ДДМУ чітко усвідомлюють, що світ має змінюватися на краще, а уряди країн створювати більше запобіжників, які унеможливлять системне насилля – чудово.
Іноземні та українські студенти охоче долучилися до написання есе на тему «Яким явищам не місце у суспільстві майбутнього?». Молодь була однозначною: майбутнє не може будуватися на дискримінації за будь-якими ознаками, жорстокості, стигматизації людей, котрі мають проблеми з ментальним здоров’ям. Майбутній медик з Марокко Муад Гассуб у своєму есе відзначив, що головна ознака демократичного суспільства – рівні можливості для всіх і кожного. Інший першокурсник, Віталій Хаустов закликав людей, які пережили насилля або бачать, як кривдять інших, не лишатися байдужими. Якими цікавими, багатоплановими, гостросоціальними були есе наших студентів! Але жодне з них не можна назвати відірваним від реалій та утопічним: хлопці та дівчата чудово усвідомлюють, що зміни не бувають блискавичними та безболісними і на те, щоб рівень насилля суттєво зменшився, потрібен час та активні дії громадянського суспільства.
Що ж ми можемо зробити, щоб люди стали толерантнішими та доброзичливішими один до одного? Таким було центральне питання «Вільного мікрофона», який був також проведений у рамках Всеукраїнської акції. Іноземні та вітчизняні студенти мали можливість подискутувати один з одним та висловити власні міркування. Відмітимо: дискусія вийшла дуже насиченою та змістовною. Її підсумком стало те, що учасники дійшли висновку: все починається з малого. Тож щоб суспільство стало більш толерантним, важливо почати з себе самого, а саме: не толерувати та не замовчувати прояви насилля, реагувати на заклики про допомогу, ставитися до кожної люди доброзичливо та з повагою.
Першокурсниця Аліна Лапіна, одна з найактивніших учасниць, слушно відзначила важливу роль у попередженні морального насилля та стигматизації окремих категорій хворих, просвітницьку роботу лікарів. Адже часто нетолерантне ставлення до людей з ментальними розладами та до хворих на ВІЛ є наслідком хибних знань та стійких стереотипів. Тож місія лікаря ще більш складна та важлива, ніж здається на перший погляд.
У ході «Вільного мікрофона» один з учасників запитав: хіба щось зміниться від того, що ми обговорюємо подібні проблеми? Викладачі кафедри гуманітарних наук запропонували йому спробувати відповісти самому під час підведення підсумків дискусії та закликали поміркувати над питанням й інших студентів. Хлопці та дівчата висловили думки, що обговорювати такі складні питання дуже важливо, бо навіть усвідомлення того, що подібні дії є ненормальними та злочинними, зменшує рівень насилля у світі.
Засудження насилля та необхідність захисту прав людини стало причиною проведення флешмобу «СТОП насилля!». Учасники флешмобу вийшли в онлайн та одномоментно підняли плакати з надписом «СТОП насилля». Після цього викладач Нікітенко А.І. провела інструктаж щодо того, як розпізнати прояви булінгу та що робити, якщо ви або ваша близька людина стали об’єктами цькування. Флешмоб був дуже важливим для студентів ДДМУ, як акт солідарності з іншими учасниками Всеукраїнської акції, захисниками прав людини в усьому світі та тими, хто став жертвою насильницьких дій.
Неабияке зацікавлення у хлопців та дівчат викликали вже традиційні для кафедри гуманітарних наук засідання «клубу любителів кіно», у ході яких їм було запропоновано переглянути та обговорити ряд фільмів щодо проблем насильства у суспільстві. Велике зацікавлення у молоді викликала стрічка Стіва Маккуїна «12 років рабства», де висвітлюється відразу кілька дуже важливих питань: торгівля людьми, расова дискримінація, неправомірна експлуатація. Студенти дійшли висновку, що надзвичайно важливий інструмент демократичного ладу – рівність усіх громадян перед законом та повага до людської гідності.
Жваві обговорення точилися й навколо фільму режисерки Сари Гаврон «Суфражистка». У цій стрічці розповідається про те, як жінки Великої Британії намагалися вибороти рівні права з чоловіками. Студенти відзначили, що те, що у багатьох країнах жінки та чоловіки мають однакові права, заслуга небагатьох сміливих ентузіасток, котрі не побоялися заявити про себе. Тож відстоювати справедливість, навіть якщо у тебе немає підтримки з боку суспільства, надзвичайно важливо.
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями. На жаль, часто саме вони потерпають від насильницьких дій та є жертвами дискримінації з боку інших осіб. Нашим студентам, як майбутнім лікарям, стоматологам, фармацевтам, ерготерапевтам, є що сказати з цього приводу. Тож напередодні Міжнародного дня людей з обмеженими фізичними можливостями, відбувся захист студентських проектів «Як ми можемо покращити життя людей з особливими потребами?». Про те, скільки цікавих та слушних ідей висловили наші студенти, можна писати окрему статтю.
Активно відгукнулися студенти на заклик намалювати малюнки та плакати щодо засудження торгівлі людьми та насилля в родині, зокрема – над дітьми. Своїми яскравими роботами вони вкотре підтвердили: молодь свідома та небайдужа гостросоціальних проблем та бажає відстоювати справедливість. Особливо хочеться відзначити плакати А. Соколенко, Д. Очігави, А. Корчуганової, Д. Діденко, Т. Мгані, І. Ілюшиної, Д. Попової та інших. Найкращі ми додаємо до статті: вони не залишать байдужими жодну людину, яка сповідує цінності демократії та толерантності.
Підводячи підсумки сказаного, відзначимо: Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства» – захід, що не дає нам, як свідомим громадянам України, забути про актуальні проблеми сьогодення. Також вона служить нагадуванням про те, яке благо – життя у демократичній державі та спонукає задуматися, чи достатньо ми робимо, щоб захистити найбільш вразливі категорії населення. Хочеться подякувати кожному, хто долучився до дискусій, флешмобу, написання есе, захисту проектів, створення малюнків та інших заходів у рамках «16 днів проти насильства». Саме небайдужість до проблем ближнього, засудження несправедливості, усвідомлення того, що з усіма проявами насилля треба боротися – ознака справжньої людини. Закінчити хочеться словами Махатми Ганді: «Позбутися насильства людство може лише вдаючись до ненасилля. Ненависть можна перемогти лише любов’ю. Відповідь на ненависть ненавистю лише збільшує величину і глибину самої ненависті».
Колектив кафедри гуманітарних наук ДДМУ
