Захід з нагоди Дня анестезіолога у ДДМУ став нагодою згадати, як формувалася й розвивалася ця спеціальність, віддати шану професійним традиціям, усвідомити цінність спадкоємності поколінь у медицині.
Святкову програму, підготовлену лікарями-інтернами, відкрила презентація з історії анестезіології та становлення кафедри. Учасники заходу пригадали ключові етапи розвитку спеціальності, видатні досягнення, що змінили медичну практику, та шлях до сучасних методів знеболення й інтенсивної терапії. Окрему увагу приділили історії кафедри, її професійним надбанням і традиціям, які продовжують жити в роботі викладачів та підготовці нових поколінь лікарів-анестезіологів.
Далі були інтелектуальні випробування в форматі тематичної вікторини, учасники якої продемонстрували знання, кмітливість і професійну ерудицію. Змагання додали святу азарту, позитивних емоцій і ще раз довели, що навчання може бути цікавим та об’єднувати колектив.
Творчий настрій створив виступ інтернів з музичними номерами та піснями. Молоді лікарі продемонстрували свої таланти й підготували приємний сюрприз для викладачів і колег, створивши атмосферу щирості, радості та гарного настрою.
До всіх присутніх тепло звернулися завідувачка кафедри, професорка Ольга Вікторівна Кравець; член-кореспондент НАН та НАМН України, заслужений діяч науки України, професор Людмила Василівна Новицька-Усенко, а також викладачі кафедри. Вони побажали інтернам успіхів у навчанні та майбутній лікарській практиці, професійного зростання, витримки й упевненості у власних силах, наголосивши на важливості передавання досвіду та підтримки молодих фахівців.
Особливою родзинкою святкової програми стала екскурсія до музею, яку для інтернів організувала Л.В. Новицька-Усенко. Знайомство з музейними експонатами дало можливість ближче доторкнутися до історії спеціальності, краще зрозуміти її витоки та відчути нерозривний зв’язок між поколіннями медиків, які розвивали й продовжують розвивати анестезіологію.
Святкування Дня анестезіолога стало яскравим поєднанням знань, творчості, поваги до історії та щирого спілкування. Такі зустрічі підтримують добрі традиції кафедри, зміцнюють командний дух і наступність поколінь, нагадуючи про особливу цінність професії, у якій знання, відповідальність і людяність є невіддільними складовими щоденної праці.
