9 березня Україна відзначає день народження людини, чиє слово стало символом боротьби, гідності та любові до рідної землі. Тарас Шевченко — не лише видатний поет, а й духовний провідник українського народу, художник і мислитель. Його перша збірка — Кобзар — стала знаковою подією в історії української літератури, а рядки «Борітеся — поборете!» і сьогодні звучать напрочуд актуально.
Щороку напередодні дня народження Великого Кобзаря на кафедрі мовної підготовки та гуманітарних наук у Дніпровському державному медичному університеті відбуваються Шевченківські читання. Студенти, що взяли участь у цьогорічному заході, звернулися до різних аспектів життя і творчості поета, показавши, наскільки багатогранною та сучасною залишається його спадщина.
У виступах Мілани Іцкович та Софії Кузнецової йшлося про те, як Шевченкове слово допомагає осмислювати сучасну війну України проти російського імперіалізму та викривати його сутність. Данило Кермас і Карина Кузьменко розмірковували над феноменом Шевченка як генія своєї епохи, чия творчість і сьогодні залишається моральним орієнтиром для суспільства. Кароліна Баштаненко, Олена Мороз і Софія Діброва звернули увагу на філософську глибину поезії Кобзаря та її здатність об’єднувати українців у різні часи. Ангеліна Давиденко підкреслила роль Шевченка як голосу народу — митця, який зміг висловити біль, надію й прагнення до свободи цілої нації.
Не викликає сумніву те, що слово Кобзаря не належить лише минулому. Воно продовжує жити в сучасному осмисленні, відкриваючи нові сенси для сьогодення, надихаючи нові покоління українців відстоювати свободу та незалежність
нашої держави.
