20 – 21 травня 2026 року За підтримки Бюро ВООЗ в Україні у співпраці з Міністерством охорони здоров’я України та Національною службою здоров’я України (НСЗУ) за фінансової підтримки ЄС та Швейцарії в місті Київ відбулася ІІІ національна конференція з питань первинної медичної допомоги (ПМД). Вона об’єднала понад 500 учасників, серед яких були присутні керівники медзакладів, сімейні лікарі, медсестери, міжнародні експерти та представники медичних закладів вищої освіти.
Дніпровський державний медичний університет на заході представляли завідувачка кафедри сімейної медицини, пропедевтики внутрішньої медицини та лабораторної діагностики професорка Ірина Височина та учбовий доцент кафедри Наталія Башкірова.
Конференція була присвячена обговоренню сучасних викликів, стратегічних напрямків розвитку та посиленню ролі ПМД в умовах трансформації системи охорони здоров’я України. Під час панельних дискусій особливу увагу приділили питанням фінансування ланки ПМД, кадрового потенціалу, якості надання медичних послуг, розвитку мережі закладів та залучення стратегічних інвестицій у галузь.
Серед ключових спікерів національної конференції з питань ПМД – представники центральних органів влади України, експерти ВООЗ та аналітики системи охорони здоров’я. Команду Національної служби здоров’я України очолила голова НСЗУ Наталія Гусак, яка презентувала модель розвитку ПМД та її фінансові пріоритети. Заступниця голови НСЗУ Наталія Ненюченко взяла участь у панельній дискусії щодо формування спроможної мережі первинної допомоги, а директорка Департаменту стратегії універсального охоплення населення медичними послугами Світлана Дудник виступила як експертка з фінансової стійкості. Питання цифровізації та використання даних висвітлила заступниця директора Департаменту розвитку ЕСОЗ Світлана Кривда, тоді як старший аналітик даних ДНТ «Медичні гарантії» Михайло Стенюк презентував аналітичний звіт щодо ефективності закладів ПМД. Міністерство охорони здоров’я України на заході представив заступник Міністра Євгеній Гончар, який окреслив еволюцію програми «Доступні ліки», а також презентував поточні досягнення та подальші кроки у розвитку первинної медичної допомоги в Україні.
Основні меседжі заходу:
- Розвиток командної моделі: ефективна первинна медична допомога можлива лише через посилення ролі медичних сестер і делегування їм частини повноважень лікаря.
- Стійкість та безперервність: головним пріоритетом ПМД в умовах війни залишається забезпечення пацієнтів безперебійним доступом до лікування та психологічної підтримки.
- Зміна підходів до фінансування: Програма медичних гарантій еволюціонує у бік більшої гнучкості. Розглядаються окреме фінансування лабораторних тестів та впровадження моделі FTE (еквівалент повної зайнятості) для справедливої оплати праці лікарів.
- Збереження людського капіталу: Україна разом із ВООЗ має впроваджувати стратегії підтримки та ментального відновлення медичних працівників для подолання кадрового дефіциту та міграції.
- Ухвалення рішень на основі даних: аналітика електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) повинна стати головним інструментом керівників для оптимізації роботи лікарень та підвищення якості послуг.
- Зниження фінансового навантаження на пацієнтів: розширення програми «Доступні ліки» є критично важливим для профілактики ускладнень хронічних захворювань серед населення.
Конференція мала стратегічне значення для медичної системи України, оскільки заклала основу для розвитку первинної ланки на найближчі роки. Зокрема, захід визначив чіткий курс на 2026–2027 роки: НСЗУ та МОЗ офіційно оголосили пріоритети фінансування та трансформації Програми медичних гарантій, що передбачає впровадження моделі FTE (еквівалент повної зайнятості) й автономного фінансування лабораторій. Також було проголошено перехід від планів до реальної командної моделі, який ознаменував зміну парадигми — від одноосібної роботи сімейного лікаря до розширення повноважень медичних сестер, що є критично важливим в умовах кадрового дефіциту. Водночас міжнародні партнери підтвердили довгострокову фінансову та методичну підтримку української медицини, гарантуючи стійкість та безперервність надання допомоги пацієнтам під час війни. Важливим кроком для синергії влади та медичної спільноти стало підписання Меморандуму між НСЗУ та Асоціацією медичних закладів України. Зрештою, конференція ознаменувала старт епохи рішень на основі Big Data, адже презентовані аналітичні звіти ЕСОЗ довели, що вітчизняна медична система перейшла на рівень, коли фінансування та розвиток мережі закладів базуються на точних цифрових даних, а не на припущеннях.
Для академічної спільноти анонсований МОЗ та НСЗУ перехід від одноосібної роботи лікаря до командної моделі буде потребувати змін стандартів навчання, а саме навчальних планів підготовки сімейних лікарів та медсестер. Також впровадження НСЗУ моделі фінансування FTE та запуск нових функцій ЕСОЗ означають, що майбутній лікар має володіти не лише клінічними, а й потужними цифровими та управлінськими навичками, а це нові вимоги до випускників.
Проведення таких заходів є важливою платформою для професійного діалогу, обміну досвідом та напрацювання спільних рішень, спрямованих на посилення системи первинної медичної допомоги та забезпечення якісних медичних послуг для населення України.
Попри всі сучасні виклики трансформація ПМД триває. Наш університет тримає руку на пульсі цих змін, щоб забезпечити студентам актуальні знання, які відповідають реальним запитам сучасної системи охорони здоров’я.
