Меню
  • ДМА

На початку 50-х років у Дніпропетровську, як і по всій країні, царювала атмосфера післявоєнного загальнонародного піднесення. Відбувалися відновлювальні процеси, активно втілювалися в життя плани розвитку народного господарства країни, спрямовані на піднесення життєвого рівня людей. Дніпропетровський медичний теж активно відновлювався, набирав потужності. Відкривалися нові факультети і кафедри, до професорсько-викладацького складу вливалися нові наукові кадри, розширювалися навчальні клінічні бази інституту, відновлювалася діяльність аспірантури. Все це сприяло якісній підготовці медичних фахівців.

 

Серед випускників 1950 року були відомі і талановиті професори ДМІ Горбенко Василь Никифорович, Горбунова Милиця Леонтіївна, Сквирська Алла Олександрівна.

Детальніше...

Початок і середина 40-х років пов’язані з Другою світовою війною, яка мала трагічний вплив на життєдіяльність країни. Всі галузі народного господарства, включаючи і медичну галузь, працювали в режимі воєнного часу. Дніпропетровський медичний з перших днів фашистської навали перебудувався на воєнний лад і виконав свій мобілізуючий план. Весь випуск 1941 року – 644 лікарі та додатковий випуск підготовлених на початку серпня 840 зауряд-лікарів пішли на фронт.

 

Зауряд-лікарі – після чотирьох курсів навчання, коли студенти-медики засвоюють основні канони, її основи, вони в надзвичайних ситуаціях можуть працювати нарівні з дипломованими лікарями. Випуск газети розмістив невеличку статтю «Незвичайний випуск». В ній йдеться про тих, хто у 41-му закінчив четвертий курс ДМІ і став зауряд-лікарем. «Ворог швидко просувався на схід, нас викликали до інституту і оголосили, що ми повинні закінчити навчання за скороченою програмою. У серпні ми всі зібралися на загальний збір. Це була наша остання зустріч у повному складі. Директор інституту М. М. Тростанецький звернувся до нас зі словами:

«Колеги, будьте мужніми, не осоромте звання зауряд-лікаря, це високе звання!»

Того серпневого дня ми отримали направлення: хто на фронт, хто в тилові евакошпиталі, хто в лікарні міста. Зауряд-лікарі довели відданість своїй почесній справі, своїй Аlma-mater.

Детальніше...

Тридцяті роки дев’ятнадцятого століття характеризувалися зростанням протистояння між державами, яке завершилося Другою світовою війною. Велика авторитарна країна готувалася до війни, їй потрібні були спеціалісти і, безумовно, в їх числі лікарі. Дніпропетровський медичний інститут теж нарощував свою потужність.

Добудовується морфологічний корпус, студенти у 1931 році розпочинають навчання у новій споруді. У цей же час адміністрація приймає рішення на добудову основної споруди ще двома чотириповерховими крилами. Значно розширюються клінічні бази інституту, суттєво збільшується набір студентів: з 807 осіб у 1930 році до 3 276 осіб у 1939 р.

Інформація окремо про всі випуски 30-х років не збереглася, як, власне, і попереднього десятиліття, та ми маємо можливість навести короткі відомості про випускників, які зробили вагомий внесок у розбудову своєї Alma-mater, а також у розвиток медичної освіти і науки.

У 1931 році було два випуски лікарів – весняний та осінній. Випускниками весняного стали професор Г. О. Батрак, доцент М. П. Феденко, а осіннього – професори З. О. Сотська, Л. О. Смирнова, Б. Г.  Трухманов, А. А. Брейте, Г. А. Клешкань. Всього вищу медичну освіту отримали в обох випусках – 300 лікарів.

Випускниця  1931 року професор З. О. Сотська так характеризувала свій випуск:

«Дух робітфаку ми принесли і в інститут, прийшовши до вузу. Кожен з нас сумлінно відвідував лекції. Книжок тоді з питань медицини для студентів не було, і тому доводилось ретельно конспектувати і зберігати записи. В групах існувала атмосфера товариськості. Наш випуск був скороченим: країні терміново потрібні лікарські кадри. Ми навчались по вісім годин замість шести. Навчальну програму засвоювали глибоко.»

Детальніше...

Зберігати свою історію, накопичувати професійні здобутки, створювати атмосферу духовності, пам’ятати  особистостей, які в різні періоди життя країни забезпечували життєдіяльність і пріоритети медичної освіти  -  невід’ємні складові авторитету визнання і престижності нашого навчального закладу.

Кожний випуск Дніпропетровського медичного інституту був як вливання молодої крові в судини систем охорони здоров’я і медичної науки міста, області і країни загалом.

Повоєнні роки – це величезна сторінка нашої історії, і сила війни не зломила  дух і любов до інституту професорсько-викладацького складу і студентів. Заклад,  переживши воєнне лихоліття, евакуацію, не тільки зберіг своє ім’я і кадровий склад, але й завдяки мужності і любові викладачів і співробітників зберіг численне навчальне і наукове обладнання.

Детальніше...