• slide08
  • slide02
  • slide04
  • slide05
  • slide06

На початку 50-х років у Дніпропетровську, як і по всій країні, царювала атмосфера післявоєнного загальнонародного піднесення. Відбувалися відновлювальні процеси, активно втілювалися в життя плани розвитку народного господарства країни, спрямовані на піднесення життєвого рівня людей. Дніпропетровський медичний теж активно відновлювався, набирав потужності. Відкривалися нові факультети і кафедри, до професорсько-викладацького складу вливалися нові наукові кадри, розширювалися навчальні клінічні бази інституту, відновлювалася діяльність аспірантури. Все це сприяло якісній підготовці медичних фахівців.

 

Серед випускників 1950 року були відомі і талановиті професори ДМІ Горбенко Василь Никифорович, Горбунова Милиця Леонтіївна, Сквирська Алла Олександрівна.

В. Н. Горбенко – терапевт, працював на кафедрах госпітальної та факультетської терапії, завідував кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб педіатричного та санітарно-гігієнічного факультетів. У період з 1960 по 1963 роки перебував у Монгольській Народній Республіці, де був науковим консультантом лікарні Ради Міністрів та консультантом Всесвітньої організації охорони здоров’я. Під його керівництвом у МНР виконано 40 наукових праць, написано монографію, захищена кандидатська дисертація. Як завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб В. Н. Горбенко активно працював над удосконаленням науково-методичної роботи кафедри. Ним створені методики викладання з розділів кардіології, ендокринної патології; розроблені таблиці з патогенезу цукрового діабету, гіпертонічної хвороби. Він започаткував науковий напрям кафедри «Вивчення особливостей перебігу ішемічної хвороби серця при ожирінні».

Учасник Другої світової війни, нагороджений орденом «Червоної Зірки», багатьма медалями, почесним знаком «Відмінник охорони здоров’я».

Милиця Леонтіївна Горбунова – відомий вчений мікробіолог, талановитий педагог, прекрасний лектор, завідувачка кафедри мікробіології, вірусології й імунології з 1972 до 1991 р. В цей же час з 1971 по 1991 роки була деканом санітарно-гігієнічного факультету. Дослідження М. Л. Горбунової та її учнів стали основою розвитку нового наукового напряму, що сприяв створенню нового ефективного препарату А-бактерину - ефективного при експериментальних інфекціях, викликаних стафілококами, сальмонелами й іншими збудниками кишкових інфекцій. З дозволу комітету медичних імунобіологічних препаратів при МОЗ СРСР були проведені доклінічні та обмежені клінічні дослідження А-бактерину в клініках. І першим добровольцем, який випробував препарат на собі, була Милиця Леонтіївна. На початку 80-х рр., коли ДМІ будував новий санітарно-гігієнічний навчальний корпус, М. Л. Горбунова доклала максимальних зусиль, щоб кафедра мікробіології отримала сучасне приміщення з відповідним аудиторним фондом та комплексом для наукових досліджень. Нагороджена орденами «Знак Пошани», «Трудового Червоного Прапора», почесними знаками «За відмінні успіхи в роботі», «Відмінник охорони здоров’я», численними грамотами.

Сквирська Алла Олександрівна – оториноларинголог, професор, заслужений працівник вищої школи УРСР. Лікувальний факультет ДМІ закінчила з відзнакою. З 1973 до 1995 р. завідувала кафедрою оториноларингології. Досвідчений лікар-діагност, хірург, педагог, блискучий організатор. Створила наукову школу лікарів ринологів та онкологів. Була ініціатором будівництва нового корпусу оториноларингології, де  були відкриті спеціалізовані відділення ЛОР, онкологічне та мікрохірургії вуха, що дозволило впровадити у практику нові методи лікування, зокрема мікрохірургічні операції на вусі та реконструктивні – при злоякісних новоутвореннях гортані. Голова обласного товариства отоларингологів, член правління Всесоюзного і республіканського товариств оториноларингологів. Нагороджена медаллю «Ветеран праці», знаком «Відмінник охорони здоров’я», Почесною грамотою МОЗ України.

Алла Олександрівна прожила довге творче життя, її серце перестало битися 17 травня 2021 року. До останнього подиху не втрачала зв'язок з рідною кафедрою.

Випуск 1950 року формувався поколінням молоді воєнних років, кращі роки життя, яких було опалені війною.