У грудні 2024 року після повної реновації відкривається оновлений фундаментальний анатомічний музей кафедри анатомії людини, клінічної анатомії та оперативної хірургії нашого університету.
Цей музей, з його багаторічною історією, є справжньою перлиною наукової та навчальної спадщини закладу. Початок його формування покладено в 1917 році завдяки зусиллям видатного вченого М. С. Кахіані, який не лише організував, але й очолив кафедру анатомії. Сьогодні музей є символом багатьох поколінь медиків, які працювали і навчались тут, а його оновлення є новим етапом у розвитку медичної освіти та науки в Україні.
У перші декілька років існування музею експозиція наповнилася анатомічними препаратами, виготовленими професором М. С. Кахіані, доцентами Е. Ц. Зарембо, А. Н. Мілейковським, препараторами В. В. Шелегановим, К. К. Халічевською. Над розбудовою й поповненням музею експонатами активно працював доцент Є. П. Мерперт, який виготовив велику кількість препаратів з вікової анатомії людини.
На початку 1930-х років, після завершення будівництва центральної частини морфологічного корпусу, кафедра анатомії отримала сучасне для того часу приміщення. Фундаментальному музею виділено простору кімнату з великими вікнами, що забезпечували яскраве освітлення. Його меблі складалися переважно із засклених вітрин, у яких розміщувалися анатомічні препарати як у сухій, так і у вологій формах. Під корпусом розташовувалось трупне господарство, оснащене аміачним холодильником та спеціальним ліфтом для підйому трупів, а також кімната для мацерації – процесу, що був необхідний для підготовки анатомічних зразків.
На початку 1941 року анатомічний музей університету налічував 6 360 унікальних препаратів. Серед них – чудово відпрепаровані вологі зразки, занурені у великі скляні банки, та гліцеринові м’язові препарати, які вражали своєю деталізацією. Музей був справжньою перлиною наукового світу і привертав увагу відвідувачів. За період з 1931 по 1941 рік його відвідало понад 4 тис. екскурсантів, що свідчило про його популярність і значення.
Однак під час Другої світової війни, коли місто опинилося під окупацією, навчальний заклад був евакуйований, а морфологічний корпус зазнав тяжких втрат. Авіаційні удари зруйнували будівлю вщент, а разом із нею й анатомічний музей. Внаслідок цього в повоєнні роки довелося відновлювати музей майже з нуля, щоб повернути йому колишню важливість та репутацію.
Після відбудови біологічного корпусу у 1946 році (колишній Олексіївський шпиталь) кафедра анатомії отримала нове приміщення. Анатомічний музей розташовано на другому поверсі нової будівлі, де для його потреб закупили 7 стоячих скляних вітрин. У 1952 році музей поповнився ще 19 настінними вітринами, які встановили в коридорі та цокольному поверсі. Саме цей коридор був перетворений на навчальний музей – місце для самостійної роботи студентів поза аудиторією.
Засклені настінні вітрини з анатомічними препаратами були обладнані електричним освітленням, що значно полегшувало огляд і вивчення експонатів. Навчальний музей став важливим осередком для студентів, де вони могли практикуватися, оглядати та вивчати анатомічні зразки, удосконалюючи свої практичні навички. У 1955 році кожен секційний зал кафедри був оснащений настінними вітринами для демонстрації препаратів, виготовлених самими студентами. Так, кожен секційний зал став частиною навчального музею, що підвищувало рівень навчання та інтерактивності.
З призначенням нової завідувачки кафедри анатомії людини професорки Ксенії Дмитрівни Філатової (1953 – 1972 рр.) процес відновлення анатомічного музею активізувався. Стало традицією наприкінці семестрів організовувати виставки нових анатомічних препаратів: створення зрізів мозку на склі з герметизацією смолою, безбанкове зберігання вологих препаратів у спеціальних порожнинах між склом та смоляною оболонкою, просочування вологих препаратів гліцерином, виготовлення корозійних препаратів, а також забарвлення судинної системи кольоровими барвниками. Усі ініціативи, спрямовані на їх виготовлення та освоєння нових методів препарування, підтримувало керівництво.
Саме в цей період музей отримав чудові анатомічні таблиці, написані олією на полотні, до створення яких долучались і співробітники кафедри. Щороку музей поповнювався новими експонатами, а також новими анатомічними таблицями. Значну роль у розвитку музею відіграли доценти В. Д. Маковецький, С. Є. Стебельський, асистенти П. П. Снурніцин та В. Я. Капустян. Останній розробив власну методику виготовлення пластинчастих препаратів – заливання у смолу. Багато експонатів для музею виготовляла досвідчена лаборантка К. К. Халічевська.
Анатомічний музей кафедри здобув особливу популярність починаючи з 1953 року, коли при ньому був організований лекторій для пропаганди медико-біологічних і науково-атеїстичних знань серед населення. У грудні 1964 року завершилось відновлення морфологічного корпусу і розпочалося масштабне «переселення». Ректорат оголосив конкурс на краще і найшвидше освоєння нового корпусу. Завідувачка кафедри професорка К. Д. Філатова для музею та вестибюлю третього поверху замовила виготовлення гіпсових копій класичних статуй та бюстів. За ескізами доцентів Маковецького та Стебельського також замовлено 105 вітрин різної конструкції.
Стіни музею були прикрашені анатомічними таблицями, мальовничими картинами, класичними скульптурами, серед яких на боковій стіні виділялася копія картини Рембрандта «Лекція анатомії доктора Тюльпа». Білизна гіпсових статуй, таких як Аполлон Бельведерський, Боргезький воїн, Афродіта Медіцейська та м’язова фігура з кулею, гармонійно поєднувалася з зеленню декоративних квітів. У спеціальному Пироговському куточку стояв бюст видатного хірурга та анатома, а також топографічні препарати, що демонстрували «крижану анатомію» Пирогова.
У музеї зберігалося безліч унікальних експонатів, що свідчили про наполегливу наукову діяльність співробітників кафедри. Особливо цікавим був куточок, де демонструвалися вологі препарати з ембріології та зразки з вадами розвитку.
З 1972 року кафедру анатомії очолив професор Сергій Євгенович Стебельський, який зробив вагомий внесок у розвиток анатомічного музею та музею історії кафедри.
У 1970-ті роки анатомічний музей налічував майже 1 500 експонатів і щорічно приваблював 4 – 5 тис. відвідувачів. До 70-річчя медичного університету, у 1986 році, професор С. Є. Стебельський поповнив музей новими історичними експонатами. Серед них були інтер’єри кабінетів відомих вчених, зокрема академіка В. П. Воробйова та анатома епохи Відродження Андреаса Везалія. Воскові фігури вчених, виконані в натуральну величину, створюють атмосферу минулих століть.
Кабінет Андреаса Везалія особливо вражав своїм оформленням. Вікно з фігурними ґратами пропускало місячне світло, що освітлювало будівлі Падуї в Італії. В музеї зображена сцена, де Везалій працює при свічках над розтинами трупів, його робота була схована від зацікавленого погляду інквізиції, яка суворо контролювала дослідження. На рік дозволялося розтинати лише два трупи страчених злочинців, однак Везалій під час свого життя зробив понад 300 розтинів і виправив приблизно 200 помилок у працях таких великих учених, як Гіппократ, Арістотель і Гален.
До 75-річчя медичного університету, в 1991 році, анатомічний музей поповнився новим інтер’єром, створеним професором С. Є. Стебельським. Ця експозиція відтворювала підвальне приміщення, де М. І. Пирогов з помічником займалися виготовленням топографічних розпилів замороженого трупа.
У 1982 році кафедру очолив професор Вадим Данилович Маковецький. Разом із С. Є. Стебельським він став співавтором атласу схем «Анатомія судинної та периферійної нервової систем людини». За цим посібником анатомії навчалися студенти медичних закладів по всій країні.
Професор С. Є. Стебельський мріяв показати в музеї кафедри історію вивчення анатомії, розпочавши реалізацію своєї ідеї з репродукцій малюнків Леонардо да Вінчі, великого вченого, інженера, математика, хіміка і художника, який цікавився анатомією. Сергій Євгенович створив численні малюнки різних систем людського організму. Тепер його роботи, оформлені у старовинному стилі, прикрашають міжвіконні простори музею.
Професор В. О. Козлов очолював кафедру з 1993 до 2009 року. Протягом цього часу співробітники активно долучилися до оновлення анатомічного музею. Найвагоміший внесок зробили доценти І. С. Шпонька та І. В. Твердохліб. Творча натура В. О. Козлова, його енергійність і відповідальність стали запорукою успіху багатьох фахівців, які завдяки йому знайшли свій шлях у науково-педагогічній діяльності. Його учні працюють у медичних університетах, обіймають посади у практичній медицині, очолюють кафедри нашого рідного університету та входять до адміністрації ДДМУ. Ще за життя професора Козлова визнали його неоціненний внесок у створення наукової школи з анатомії серця, яка залишила помітний слід у медичній науці.
Наразі однією з локацій анатомічного музею є експозиція засідання, в якому беруть участь всі фундатори музею, що підкреслює вагомість цього історичного моменту.
Подальший розвиток кафедри анатомії продовжила професор М. А. Машталір, яка підтримала й розвинула науковий напрям свого вчителя професора В. О. Козлова. Під керівництвом її наступника Г. В. Довгаля кафедра отримала нові можливості завдяки облаштуванню муляжних кімнат, які стали важливим місцем для практичних занять, відпрацювання навичок і самостійної роботи студентів.
Сьогодні колектив кафедри підтримує традиції попередніх поколінь науковців. У 2023 році за підтримки адміністрації університету та під патронатом ректора академіка НАМН України, професора Т. О. Перцевої завідувачка кафедри анатомії людини, клінічної анатомії та оперативної хірургії, аспірантка професора В. О. Козлова професорка О. О. Нефьодова розпочала повну реконструкцію анатомічного музею. Новий унікальний дизайн перетворив старі стіни на сучасний музейний простір, який відображає глибину та важливість анатомічної науки. Оновлений музей став справжньою перлиною, гідною уваги та захоплення відвідувачів. Усі ці зусилля зробили музей не просто навчальним простором, а справжнім свідченням того, як можна поєднати традиції та сучасні підходи для створення виняткового навчального середовища.
Після реконструкції музей анатомії людини розпочинає новий етап своєї історії. Унікальна експозиція тепер готова приймати відвідувачів і занурювати їх у захопливий світ медицини. Історичні куточки музею, присвячені розвитку анатомічної науки та видатним науковцям, стали справжнім обрамленням сучасного простору. Оновлені вітрини органічно вписуються в сучасний інтер’єр, а анатомічні вітражі у вікнах додають загадковості та атмосферу минулого.
