Сучасна історія факультету починається 1963 р., коли для поліпшення стоматологічної допомоги населенню у Дніпропетровському медичному інституті був відкритий стоматологічний факультет. Історичні факти свідчать, що це не перша спроба створення стоматологічного факультету в нашому виші.
У 1920 р. поряд з медичним функціонував і одонтологічний факультет, який готував стоматологічні кадри. Деканом факультету був О. І. Шрейдер. Після випуску у 1924 р. 30 лікарів-стоматологів факультет припинив існування.
Друга спроба становлення стоматологічного факультету в нашому навчальному закладі пов’язана з професором Є. С. Малевичем. Євген Степанович з 1943 р. очолював доцентський курс щелепно-лицьової хірургії, який спочатку базувався в евакошпиталі № 3582, потім у шпиталі інвалідів Другої світової війни. З 1948 р. курс переведений на кафедру шпитальної хірургії. Таким чином, у Дніпропетровську були підготовлені кадри та база для створення повноцінного стоматологічного факультету. І в 1963 році завдяки енергійним діям професора Є. С. Малевича за підтримки ректора проф. І. І. Крижанівської проведено перший набір студентів на стоматологічний факультет у кількості 100 осіб. Почалася напружена робота щодо організації профільних кафедр, клінічних баз, з матеріально-технічного оснащення та підготовки навчальних посібників. Перші викладачі цих кафедр представляли авторитетні на той час київську та харківську стоматологічні школи.
У 1965 р. створюються кафедри хірургічної стоматології (завідувач професор Є. С. Малевич), терапевтичної стоматології (завідувач доцент Г. І. Сирота), ортопедичної стоматології завідувач доцент В. П. Панчоха). Першими співробітниками цих кафедр стали О. М. Скоморох, Г. К. Яковлева і О. М. Зощук. Трохи пізніше до них долучилися В. В. Каменєв, Л. П. Степанова, які і створили педагогічне ядро факультету.
Колективи кафедр розпочали роботу над навчально-методичною документацією, придбанням устаткування, інструментарію та матеріалів. Завдяки рішучим діям Є. С. Малевича була побудована стоматологічна поліклініка (нині міська стоматологічна поліклініка № 1), затверджена МОЗ України як основна клінічна база факультету, з розташованими в ній трьома профільними кафедрами та щелепно-лицьовий стаціонар обласної лікарні на 75 ліжок.
У 1966 р. ректорат ухвалив рішення щодо організаційної структури факультету. Окрім профільних, до факультету залучено кафедри: внутрішніх хвороб (завідувач професор А. Г. Кушнерьова), хірургічних хвороб (завідувач професор А. С. Сидоренко), хімії (завідувач професор А. В. Кашпур), біологічної хімії (завідувач професор П. М. Зубенко), фізики (завідувач доцент А. В. Свергуненко) та фізвиховання (завідувач доцент В. О. Степанов). Наявність на цих кафедрах наукового потенціалу та спорідненість наукових інтересів дали поштовх до наукових досліджень у стоматологічному напрямі. Першими аспірантами в історії факультету були лікарі С. В. Кравченко, Н. О. Негусторова та Л. В. Бородуля, які надалі стали першими підготовленими на факультеті кандидатами медичних наук з фаху «стоматологія».
Професор Є. С. Малевич працював деканом до 1970 р., за цей час факультет підготував три випуски лікарів-стоматологів по 100 – 150 випускників у кожному.
З 1970 р. по 1979 р. деканом був заслужений працівник вищої школи України професор Г. І. Сирота. За цей період факультет активізував підготовку лікарів-стоматологів. Набір в окремі роки становив 250 студентів, що зумовило необхідність розширення клінічних баз та збільшення кафедральних колективів. Практичні заняття почали проводитись в усіх міських стоматологічних поліклініках, а колективи кафедр поповнили молоді енергійні лікарі, у тому числі й випускники стоматологічного факультету ДМІ (А. І. Лагун, Г. М. Алексеєнко, М. І. Житній, В. Г. Помойницький, Л. С. Кареліна, Л. І. Авдоніна, Т. М. Дунязіна, П. Г. Герасимчук, Л. О. Зайцев та ін.).
З 1979 р. по 1980 р. факультетом керував професор В. П. Панчоха. При ньому продовжувалось становлення факультету, формування науково-педагогічних колективів кафедр, захищались кандидатські дисертації, що сприяло підвищенню авторитету факультету в державі.
У 1980 р. деканом призначений доцент В. В. Лук’янець. Цей період можна означити як період стабілізації як щодо набору студентів, так і щодо викладацького складу кафедр. У 1982 р. була створена кафедра дитячої стоматології, яку очолив професор Є. Н. Дичко. Кафедра терапевтичної стоматології поділена на кафедру пропедевтики терапевтичної стоматології, яку в різні роки очолювали професор Г. І. Сирота (1982 – 1990), професор В. В. Миронова (1990 – 1994), професор В. Г. Помойницький (1994 – 1996), і кафедру госпітальної терапевтичної стоматології, на завідування якою був призначений професор І. С. Мащенко. Він очолив і стоматологічний факультет як декан. Характерною особливістю цього періоду є значне підвищення вимог до якісної успішності, відвідування студентами лекцій і практичних занять. Під керівництвом професора І. С. Мащенка була розроблена і втілена система рейтингового оцінювання знань, бригадного підряду відповідальності в академічних групах. Усе це сприяло тому, що студенти стоматологічного факультету показали найкращі результати в інституті. За ініціативою декана як клінічна база факультету почала використовуватись обласна стоматологічна поліклініка. Силами студентських будівельних загонів реставрується виділене для поліклініки приміщення. Для оснащення кафедри придбано 56 стоматологічних установок «Хірадент», що дозволило створити потужну клінічну базу факультету.
У 1987 р. на посаду декана обирається професор Є. Н. Дичко. У цей період в історії факультету відбулись істотні зміни. Значно посилився науковий потенціал кафедр, докторами медичних наук стали А. М. Левкович, вихованці факультету В. Г. Помойницький, Л. І. Авдоніна, Т. М. Дунязіна. Серед студентів факультету з'явились перші іноземці з Палестини, Лівану, Йорданії, а з 1990 р. на факультеті стали навчатися студенти не тільки за державним замовленням, а й за контрактною формою навчання. Усе це потребувало змін у психології викладачів, системі навчання та активізації виховної роботи на кафедрах, у гуртожитках.
З 1994 р. деканом призначено професора В. Г. Помойницького. Кількість профільних кафедр збільшилась до шести, оскільки була організована кафедра післядипломної освіти – кафедра стоматології інтернів (зав. д.м.н. Т. М. Дунязіна). Проведено ліцензування МОЗ України інституту та факультету, відбулася зміна назви закладу на Дніпропетровська державна медична академія, факультет ліцензовано на випуск 200, а з 1998 р. – на 150 лікарів-стоматологів.
Придбання факультетом нового устаткування, інструментарію та матеріалів надало доступ до новітніх стоматологічних технологій. У цей період значно зменшується набір на держбюджет (30 – 35 студентів), розвивається контрактна форма навчання вітчизняних студентів, постійно збільшується набір іноземців, географія мешкання яких розширюється. Суттєво змінюється технологія навчання, форма проведення державних випускних іспитів стала практично орієнтованою, з'явились ліцензійні тестові іспити «Крок 1», «Крок 2». Усе це загалом сприяло значному підвищенню якості навчання та наближенню підготовки лікаря-стоматолога до світових стандартів.
Стоматологічному факультету ДДМУ – 60 років (частина 2)
