До 100-річчя з дня народження Зої Григорівни Суміної

23 лютого 2024 року ювілейна пам’ятна дата – 100 років від дня народження З. Г. Суміної, яка частку свого професійного життя присвятила нашому університету. Це – легендарна особистість нашого міста й ціла епоха в історичному розвитку Дніпропетровська – Дніпра.

 Зоя Григорівна майже чверть століття незмінно обіймала посаду заступника голови Дніпропетровського міськвиконкому, відповідала за освіту, медицину, культуру та спорт. Її діяльність була пов’язана з будівництвом, соціальними питаннями та ще багатьма аспектами багатогранної діяльності органу міської влади. За спогадами Світлани Гаврилівни Кудріної, З. Г. Суміна була з тих керівників, хто відігравав особливу роль у долях багатьох людей та формував неповторне обличчя нашого міста.

За час роботи Зої Григорівни у міськвиконкомі були реконструйовані художній та історичний музеї, реалізований масштабний проєкт «Діорама», набув нових обрисів драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, збудована гордість міста – будівля Академіного театру опери та балету, а також цирк, кінотеатр «Салют», музичне училище, створена мережа музичних шкіл. При заводах К. Лібкнехта та Шинний зведені чудові палаци культури, упорядковані парки культури та відпочинку. Нове життя отримала Брянська церква, пристосована під зал органної та камерної музики. Вперше в місті зазвучав орган, виготовлений у Німеччині. Технікум фізичної культури був реорганізований в інститут, відкрито гребний канал. На нових житлових масивах, що активно будуються в той період, відкриваються бібліотеки. Велика увага приділяється будівництву шкіл та дошкільних закладів.

Галузь медицини також не залишалася поза увагою. У період діяльності Зої Григорівни на посту віцемера міськвиконкому були збудовані лікарні на вулиці Космічній – дитяча та офтальмологічна, 4-та лікарня на житловому масиві «Західний», 6-та лікарня на лівому березі Дніпра, туберкульозний диспансер, поліклініка в селищі Таромське, два корпуси лікарні швидкої допомоги, добудовувався кардіоцентр.

У травні 1986 року Зоя Григорівна залишила роботу в міськвиконкомі, а з  вересня того ж року почала читати лекції з права в нашому медичному виші. П’ять років викладала, а наступні тринадцять очолювала юридичний відділ навчального закладу. Як мудрий керівник вона вміло вирішувала будь-які складні юридичні питання.

У пам’яті колег Зоя Григорівна Суміна залишилася творчою особистістю, яка завжди відстоювала власні ідеали. Завдяки величезному досвіду вона не лише підняла на новий високий рівень юридичну службу, але й вплинула на інші сфери життя колективу. За її участю був створений герб медичного університету «Semper in Motu», що означає «Завжди в русі».

Зоя Григорівна Суміна є прикладом відданого громадянина своєї батьківщини, мудрого керівника, порядної, чуйної людини з великої літери. Вона злилася з медичним університетом і залишилася в його пам’яті назавжди.