• slide08
  • slide02
  • slide04
  • slide05
  • slide06

Засновані ще 1919 р. кафедра гінекології та кафедра акушерства Катеринославського медичного інституту у 1922 р. були об’єднані в одну для поліпшення педагогічної роботи та поглиблення наукових досліджень. Нову кафедру очолив професор Георгій Федорович Цомакіон. Цього року виповнюється 150 років від дня його народження.

фото Цомакіон Георгій ФедоровичГеоргій Федорович Цомакіон – видатний акушер-гінеколог, хірург, талановитий педагог, творча особистість. Він народився 1873 р. в Одеській губернії в родині грека-імігранта. Батько Георгія Федоровича займався торговельною діяльністю, вихованню сина приділяв багато уваги. Після закінчення гімназії Г. Ф. Цомакіон вступив до медичного факультету Новоросійського (зараз Одеського) університету, який закінчив з відзнакою. Георгій Федорович – учень професора В. Н. Орлова, працював під його керівництвом.

1922 р. Г. Ф. Цомакіон переїжджає на роботу в медичний інститут Катеринослава, де з головою поринає в роботу: оснащення кафедри, розширення її штату та лікувальної бази. Як талановитий художник він власноруч виготовляє наочні посібники для кафедри, розробляє методику оперативних втручань при злоякісних новоутвореннях, атипових фіброміомах матки, деформації соска молочної залози тощо. Його доповідь на Всесоюзному з’їзді акушерів-гінекологів з оригінальними ілюстраціями увійшла до національного «Керівництва з акушерства і гінекології».

Професор Г. Ф. Цомакіон досконало володів гістологічними методами дослідження в гінекології. Був головою товариства акушерів-гінекологів м. Дніпропетровська, активно співпрацював в «Екатеринославському медичному журналі». Автор 60 наукових праць, двох монографій:
«Деформація соска молочної залози та її виправлення оригінальною пластичною операцією» та «Тубооваріальні кісти, їх етіологія, генез, патологічна анатомія та клініка».

З приводу тубооваріальних кіст професор Цомакіон пише статтю в «Катеринославський медичний журнал» і вперше вносить ясність у це питання, надає цінні вказівки стосовно лікування цього захворювання, бо іноземна література та вітчизняні видання не мали єдиної думки щодо цього.

Під час роботи Цомакіона в ДМІ (1922 – 1928 рр.) кандидатські та докторські дисертації не захищались. Проте слід відзначити, що один з учнів Георгія Федоровича, його асистент Б. М. Максимович захистив у 1936 р. кандидатську, а в 1944 р. докторську дисертацію, став професором та завідувачем кафедри акушерства та гінекології Львівського медичного інституту.

1928 р. професор Г. Ф. Цомакіон провертається до Одеського університету на посаду завідувача кафедри акушерства та гінекології.

1929 р. в «Дніпропетровському медичному журналі» він публікує статтю «Діагностичний акушерський фантом», в якій пояснює причину побоювання молодих лікарів ставати акушерами-гінекологами, бо їм не вистачає необхідної підготовки, постійної практики для набуття досвіду. Для досягнення цієї мети служить навчальний посібник, так званий акушерський фантом.

Професор Г. Ф. Цомакіон був чудовим лектором, ерудованою людиною, розбирався в мистецтві, був сам талановитим художником та скульптором. За спогадами професора Г. Ф. Ємельянової, яка, перебуваючи в Одесі, відвідувала родину професора – дружину та доньку, вона серед його архівних документів бачила велику кількість картин, замальовок, ілюстрацій, виконаних олівцем та пастеллю рукою Георгія Федоровича. Ці витвори мистецтва яскраво відображають почуття людини: страх, розпач, горе, печаль, лицемірство, агресивність, добро.

За малюнками професора Г. Ф. Цомакіона створено ілюстрації до повісті М. В. Гоголя «Вій». В родині зберігаються також анатомічні скульптури та фігури з дерева, що зображують химеру. Усі ці роботи могла створити лише людина, що має талант художника з тонким мисленням лікаря-психолога, яким і був Георгій Федорович Цомакіон.

Професор Георгій Федорович Цомакіон працював у нашому  університеті не довго, але його багатогранність, високий професіоналізм, духовність осяяли шлях кафедри акушерства і гінекології, стали джерелом формування потужної школи акушерів-гінекологів. Його наукова спадщина і дотепер продовжує слугувати збереженню здоров’я і життя наших співвітчизників.