Доктор медичних наук, професор Валерій Павлович Федотов – один з найвідоміших дерматовенерологів України, педагог, вчений, громадський діяч, зробив значний внесок у розвиток вітчизняної науки.
Народився Валерій Павлович 1939 року в сім’ї залізничників. Після закінчення у 1962 році лікувального факультету Івано-Франківського медичного інституту 2 роки працював районним дерматовенерологом Баштанської ЦРЛ Миколаївської області. З 1964 року навчався в аспірантурі Харківського науково-дослідного інституту дерматології та венерології, після закінчення якої працював упродовж року молодшим науковим співробітником цього закладу.
У 1969 році захистив кандидатську дисертацію «Деякі питання патогенезу і терапії алергічних вузлуватих дермогіподермітів», а в 1983 році – докторську дисертацію на тему: «Мікоз, зумовлений червоним трихофітоном (стан різних ланок імунітету і комплексна диференційована терапія хворих)». Понад 20 років працював у Запорізькому медичному інституті, пройшовши шлях від асистента до професора кафедри шкірних та венеричних хвороб.
У 1989 році Валерій Павлович за конкурсом був обраний завідувачем кафедри шкірних та венеричних хвороб Дніпропетровського медичного інституту, яку очолював до 2006 року. З 2006 до 2011 року працював деканом педіатричного факультету, професором кафедри шкірних та венеричних хвороб Дніпропетровської державної медичної академії (нині – Дніпровський державний медичний університет).
Останні шість років життя він працював завідувачем кафедри дерматовенерології та косметології з циклом естетичної медицини ФПО Запорізького державного медичного університету.
В. П. Федотов відрізнявся масштабом наукового мислення. Біля нього гуртувалися люди з жагою до знань, бажанням рухатися вперед. Валерій Павлович разом з учнями вивчав і детально розробляв проблеми медичної мікології, професійних захворювань шкіри у працівників металургійного, машинобудівного і хімічного виробництва, патогенезу і лікування псоріатичної хвороби. Новаторською розробкою стало вивчення проблем урогенітальних захворювань, які передаються статевим шляхом, патогенезу прихованих і серорезистентних форм сифілісу. Проводилась велика науково-дослідна робота щодо розробки, клінічної апробації й упровадження в практику нових українських лікарських препаратів і форм у терапії шкірних і венеричних хвороб. Важливими й вельми актуальними є дослідження у сфері прикладної імунології, клінічної біофармації та фармакології.
Валерій Павлович Федотов – автор понад тисячі наукових праць, серед яких 10 монографій, 2 підручники, 20 винаходів та 34 раціоналізаторські пропозиції, 36 методичних рекомендацій, 30 інформаційних листів. Учасник 21 міжнародного конгресу.
Талановитий педагог – під його керівництвом захищено 8 докторських та 50 кандидатських дисертацій, серед яких роботи закордонних аспірантів з Тунісу та Йорданії.
Заслуговує поваги й визнання з боку колег-дерматовенерологів України видавнича діяльність професора В. П. Федотова. Він – засновник і головний редактор фахового міжнародного журналу «Дерматовенерологія. Косметологія. Сексопатологія», президент обласної асоціації дерматовенерологів, член Європейської академії дерматології та венерології. За його редакцією видано 12 збірників наукових праць, оригінальний вітчизняний підручник для лікарів загальної практики та дерматовенерологів. Найцікавішим та важливим був проєкт багатотомного видання (у 5 томах) клінічних лекцій з дерматовенерології, яким до цього часу послуговуються лікарі-практики.
Професор В. П. Федотов пішов у вічність у 2018 році на 79 році життя. Він все своє життя присвятив дерматовенерології, виховав цілу плеяду наукових та практичних фахівців, зробив значний внесок у практичну охорону здоров’я Дніпровського регіону. Пам’ять про лікаря, науковця та педагога та традиції високого професіоналізму, колегіальності, педагогічної майстерності й гуманізму, що були йому притаманні, дбайливо зберігаються його учнями.
