18 січня 2025 року виповнилося 160 років від дня народження видатного вченого патологоанатома професора Івана Петровича Коровіна. Яскрава особистість, талановитий вчений, усе своє життя він присвятив патологічній анатомії, науковій та викладацькій діяльності.

Він працював у нашому навчальному закладі (тодішній Катеринославській медичній академії) в період з 1923 - 1927 рр.. Завідував кафедрою патанатомії та за сумісництвом судової медицини. 

Іван Петрович Коровін народився 6 (18) січня 1865 р. у родині священника в селі Житніковському Каргапольської волості Шадринського повіту Пермської губернії. Закінчив духовне училище та Пермську духовну семінарію, а у 1888 році вступив на медичний факультет до Томського університету.

Ще за часів студентства Іван Петрович виявив визначні здібності до наукової роботи. Вже з 3 курсу виконував обов’язки помічника прозектора при кафедрі патологічної анатомії, а з 4-5 курсів - при кафедрі судової медицини. В студентські роки брав активну участь у науковій роботі, а також у ліквідації епідемії холери. Його наукова праця цього періоду «Про походження раптової смерті від причин, що лежать у серці» була відзначена золотою медаллю університетського конкурсу студентських робіт і опублікована у «Відомостях Томського університету». Університет Коровін закінчив у 1893 році. А наступного року переїхав до Санкт-Петербурга, отримав посаду прозектора кафедри патологічної анатомії Військово-медичної академії. Склав іспити на науковий ступінь і в 1897 р. захистив докторську дисертацію на тему «Патологічна анатомія уремії» на ступінь доктора медицини. З 1899 р. удосконалював свій досвід в анатомічних, патолого-анатомічних та бактеріологічних інститутах Німеччини, Австрії, Італії, Швейцарії та Франції, ознайомився з виробництвом оптичних інструментів, головним чином мікроскопів. Надалі мав свою, одну з найкращих, клініко-бактеріологічну і патолого-анатомічну лабораторію. На початку 1900-х років у складі комісії по боротьбі з чумною епідемією був відряджений в епідемічні регіони для розтину трупів з метою встановлення джерела зараження.

Другий період життя професора пов’язаний з роботою у Пермському державному університеті. Він завідував кафедрою патологічної анатомії, читав студентам лекції з судової медицини, був консультантом з судової медицини при губернському відділі охорони здоров'я, щорічно читав лекції з судової медицини для юристів, завідував обласною судово-медичною лабораторією та проводив судово-медичні дослідження. Професор Коровін - декан медичного факультету, судовий експерт Уральського краю, організатор заходів щодо боротьби з епідеміями, за висловом студентів – рідний батько студентства. Тому, коли Іван Петрович за станом здоров’я приймає рішення переїхати до Дніпропетровська, професура, лікарі, студенти вмовляли його не залишати університет.

Переїзд професора І.П. Коровіна до Дніпропетровська став важливою подією для наукової медичної спільноти міста та України. Це відзначив 1 Всесоюзний з’їзд патологів, що вперше відбувся на території України в Харкові 14.10.1926 року. Видатного вченого привітали на першому ж засіданні з’їзду як засновника першого в країні товариства патологів, людину з визначними організаторськими здібностями, виключно працелюбного й досвідченого викладача, як свідка та учасника відкриття у 1890-х роках до цього невідомого паразита (сибірської двоустки), як керівника та вчителя могутньої трійки науковців - Максимова, Шора та Соболева, як керівника цілої плеяди молодих лікарів, що захистили дисертації та як автора цілого ряду солідних праць з огляду патологічної літератури.

В Дніпропетровську професор Коровін почав активно розгортати свою діяльність. Треба відзначити, що за три роки при дуже невеликих засобах, що відпускалися на кафедру, йому вдалося зробити дуже багато і в справі викладання, і в справі організації кафедри. Треба відзначити, що в цей час на кафедрі працюють вже 5 асистентів: Е.Кураєв, П. Еліашевич, Н. Пісьменна, Р. Фішман, І. Зільберт. Велика увага приділяється науковій роботі кафедри. І.П. Коровін є автором 20 великих наукових праць, серед яких слід зазначити написану у Дніпропетровську монографію «Техніка розтину трупів та патогістологічних досліджень», а також працю Є.О. Кураєва, написану під керівництвом І.П. Коровіна, присвячену вивченню злоякісних новоутворень у Дніпропетровську.

Попри тяжке хронічне захворювання, І.П. Коровін, окрім завідування кафедрами, керував міською судово-медичною трупарнею. Був головою Дніпропетровської філії Українського товариства патологів.

Іван Петрович Коровін помер 23 липня 1927 року від туберкульозу. Після розтину його головний мозок зберігався в Українському музеї - пантеоні видатних діячів України.

З приводу смерті професора І.П. Коровіна та професора А.І. Тальянцева (почесного голови Дніпропетровської філії патологів), 1929 року написав Є.О. Кураєв, учень Івана Петровича: «Обидва небіжчики - представники старих шкіл, але представники найблискучіших часів розвитку патоморфології та патофізіології. Чіткість, ясність і точність їх наукової думки - то наслідок активної власної та суспільної роботи з великими представниками доби розвитку патології. Їхнє життя, їхня наукова робота мусять бути постійними стимулами до роботи молодших представників сучасної патології…».

Іван Коровін не лише вніс вагомий внесок у розвиток патологічної анатомії. Його життя та багатогранна діяльність є символом самовідданості, наукової відданості та педагогічної майстерності. Праці та спадщина професора Коровіна є прикладом для наслідування, особливо для нових поколінь медиків і науковців. Його життя нагадує нам про важливість служіння науці та суспільству, а також про цінність роботи, яка здатна змінювати світ.

Професор І.П. Коровін залишив свій значущий слід в історії нашого навчального закладу. Його невтомна праця є прикладом самовідданого служіння науці та освіті, а пам’ять про життя, професійний та науковий доробок залишається свідченням важливості інтелектуального лідерства та гуманізму.