В цьому році наш університет і медична громадськість нашого міста відзначають пам’ятну дату - 115-у річницю з дня народження хірурга-анестезіолога професора Митрофана Максимовича Гриньова. Він присвятив свою професійну і наукову діяльність вивченню проблем анестезіології на зорі її становлення в Україні, у нашому місті. В 1956 році, Гриньов М.М. провів перший у Дніпропетровську ендотрахеальний наркоз.
Митрофан Максимович Гриньов народився у 1906 р. у великій селянській родині в слободі Воронезької губернії. Після закінчення чотирьох класів сільської школи був відданий на навчання до кустаря-чоботаря, і пропрацював у нього майже 10 років до призову у 1927 р. в Червону Армію. Людина цілеспрямована, він під час служби самостійно готувався до вступу у Тамбовське об’єднане кавалерійське училище, артилерійське відділення якого закінчив у 1933 році. А вже через рік, у 1934 році, він вступає до Ленінградської військово-медичної академії, закінчує її у 1939 році, стає воєнним хірургом. У 1941-1945 рр. він був провідним хірургом польового пересувного госпіталю Волхівського, Ленінградського, 1-го Українського фронтів.
З 1945 до 1948 рр. Митрофан Максимович призначений провідним хірургом 2-ї Повітряної армії і до 1950 р. був начальником медичної частини і хірургом Челябинського медичного училища. На інтернет-сторінці «Бессмертный Полк - Днепропетровск» знаходимо цікавий запис правнука Митрофана Максимовича:
Мій прадід був лікарем від Бога. Вихованець Військово-медичної академії, під час війни він працював начальником хірургічного відділення у військовому госпіталі у складі 59-ї армії Волховського фронту, був провідним хірургом, брав участь у прориві блокади Ленінграда. 27 років він був військовим лікарем і закінчив службу підполковником медичної служби. Він має 17 урядових нагород: 5 орденів та 12 медалей. Я пишаюся своїм прадідом.
У 1950 році Митрофан Максимович вступає слухачем на факультет удосконалення лікарів Ленінградської Військово - медичної академії. Саме з цього часу його цілком захопила ідея використання м’язових релаксантів в якості компоненту для загального знеболювання при хірургічних втручаннях.
В академії, в одній з провідних хірургічних клінік, яку очолював блискучий хірург і вчений П. А. Купріянов, він вперше знайомиться і вивчає ендотрахеальний метод наркозу під керівництвом англійських анестезіологів на чолі з завідувачем першою у світі кафедрою анестезіології Оксфордського університету Робертом Макінтошем. Він захоплюється науковими дослідженнями по вивченню механізму дії м’язових релаксантів. Під керівництвом професора М. С. Григор’єва М. М. Гриньов виконує роботу «Клінічне застосування піролаксану і дитиліну».
У 1955 році Митрофан Максимович приймає пропозицію обійняти посаду начмеда лікарні Придніпровської залізниці. У лікарні було придбане необхідне анестезіологічне обладнання й у 1956 році він проводить перший у Дніпропетровську та Дніпропетровській області ендотрахеальний наркоз. Це був сміливий крок спеціаліста, який зумів побачити велике майбутнє спеціальності, яка тільки зароджувалась.
Пізніше за пропозицією професора Д. П. Чухрієнка М. М. Гриньов переходить працювати на кафедру госпітальної хірургії № 2 Дніпропетровського медичного інституту, де активно проводить наукові дослідження, а у 1959 захищає кандидатську дисертацію на тему «М’язові релаксанти при сучасних методах знеболювання».
За період 1956-1958 рр. під керівництвом М. М. Гриньова у клініці 2-ї госпітальної хірургії Дніпропетровського медичного інституту було проведено вже 700 оперативних втручань з використанням міорелаксантів в умовах ендотрахеального наркозу.
Небагато дослідників зважуються одержати відповіді на хвилюючі їх питання шляхом проведення експерименту на собі. Митрофан Максимович зважується на цей сміливий крок. Виявлення дії дитиліну у дозах, які використовувалися в анестезіологічній практиці в осіб у свідомості, в умовах ІВЛ і нанесення больового подразника він дослідив на собі і 5 добровольцях – співпрацівниках кафедри. Все, що відбувалося протягом експерименту, записувалась у щоденник. Холоне кров, коли читаєш описані при дослідженні відчуття. Експеримент був заснятий у вигляді фільму під назвою «Експеримент на собі» і був продемонстрований на ІХ з’їзді хірургів України, який проходив у Дніпропетровську у 1958 р.
У 1965 році М. М. Гриньов захищає докторську дисертацію на тему «Вплив штучної вентиляції легенів, різноманітних видів наркозу на динамічну рівновагу внутрішнього середовища організму».
До 1967 року М. М. Гриньов працював на кафедрі госпітальної хірургії-2, а з 1967 до 1972 р. – професором кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії.
Перу професора Гриньова належать понад 40 наукових праць.
У 1967 році за заслуги у розвитку анестезіології професор М. М. Гриньов був вибраний почесним членом Дніпропетровського обласного товариства анестезіологів і реаніматологів.
Справжній лікар та вчений, скромна та самовіддана людина, він зробив великий внесок у медичну науку.
Наукові напрацювання М.М. Гриньова дбайливо зберігаються на кафедрі анестезіології та інтенсивної терапії, представлені в музеї кафедри, обговорюються на наукових конференціях і засіданнях студентського наукового гуртка.
