Народний музей історії ім. І. І. Крижанівської продовжує серію розповідей про навчальні корпуси ДДМУ.
Сьогодні - про навчальний корпус №1, розташований по вулиці Володимира Вернадського, 9, і більш відомий як ректорат, або адміністративний корпус. В цьому 5-поверховому будинку знаходиться керівництво університету, деканати факультетів, адміністративні та юридичні служби, бухгалтерія, відділ кадрів, наукова бібліотека, редакції газети «Пульс» та журналу «Медичні перспективи» та інші підрозділи.
Історія будинку мало досліджена істориками та краєзнавцями. Тому інформацію про нього збираємо по частинках.
Вулиця Володимира Вернадського вперше запроєктована на плані Катеринослава архітектором Іваном Старовим у 1792 р. На початку свого існування вона називалася Обвідною (Окружной).
За часів Російської імперії мала назву Новошляхтова (Новодворянская), бо на ній розміщувалися зимові палаци панства Катеринославської губернії, які літо проводили у своїх поміщицьких володіннях.
За часів радянської влади вулиця носила ім’я голови НК Фелікса Дзержинського, бо саме на ній був розташований Катеринославський губернський відділ Надзвичайної комісії - ЧК.
Версій, де саме розміщувалась одіозна НК, декілька.
Газета «Дніпро вечірній» за 10 вересня 1977 р. до 100-річчя з дня народження «залізного Фелікса» на своїх сторінках розмістила репортаж про будівлі на вулиці Дзержинського. В ній читаємо, що губернська НК знаходилась на вул. Новодворянській, але ця будівля не збереглася. Зараз на її місці корпус медичного інституту.
Валентин Старостін – дослідник історії архітектури Дніпра на наш запит про будівлю адміністративного корпусу університету відповів, що за історичними даними, що збереглися, станом на 1913 рік на цьому місці знаходилися приватні будинки міського панства. На кінець 1920-х – початок 1930-х років за проєктом архітектора Б. С. Кащенка та інженера Дубова тут був збудований будинок для ГПУ - головного політичного управління Дніпропетровська.
З книги Валентина Старостіна «Вулиці Дніпра» ми дізнаємось ще таку інформацію: В 1919 році ЧК експропріювала велику частину будівель по вулиці, розмістивши тут свої відділи, квартири і навіть в’язницю (в будівлі Комерційних зборів по вулиці Володимира Вернадського 23), розстрільні камери. В 1921 році весь цей страшний комплекс ревізував особисто Ф. Дзержинський. Улюбленою органами вулиця залишалась і в 1920-1930-і роки, коли тут будувались великі житлові будинки НКВД і Наркомюсту (№5/7, 16, 18, 20, 22, 24, 26) і навіть почали будувати адміністративний корпус НКВД (№9), який під час будівництва виявився замалим і був переданий медичному інституту.
У післявоєнні 1949 – 1950 рр. архітектором В.Ф. Ковалевичем був розроблений проєкт добудови корпусу у стилі неокласицизму, або сталінського ампіру.
Дніпровський історик та краєзнавець, кандидат історичних наук Максим Кавун про наш навчальний корпус пише:
«… менш відомо, що одразу після Жовтневої революції на цьому місті розміщувалась та сама одіозна НК. У травні 1921 року будівлю міської НК відвідав залізний Фелікс. Саме тому у серпні 1923 року вулицю перейменовано на честь головного чекіста».
Доречно сказати, що рідний брат «залізного Фелікса» - професор медицини Владислав Едмундович Дзержинський працював в Катеринославській медичній академії у 1919 – 1922 рр. Талановитий вчений був першим проректором по науковій та навчальній роботі нашого закладу вищої освіти, засновником та першим завідувачем кафедри неврології. Одночасно з відкриттям кафедри він організував лабораторію для вивчення гістопатології нервової системи, бібліотеку та видав у 1921 р. короткий (краткий) підручник з нервових хвороб для студентів та лікарів.
На сторінках Вікіпедії про будинки по вул. В.Вернадського знаходимо розповідь про будинок № 23 колишнього Катеринославського комерційного зібрання у палаці Павлової: «У 1921-1926 рр. тут розміщувалася Катеринославська губ. НК, а згодом клуб й театр ГПУ… В 1968 році в саду палацу Павлової зведений Дніпропетровський планетарій.
Тож скоріше за все НК розміщувався саме за цією адресою, у будинку за № 23.
У 2015 році за українським законом про декомунізацію вулиця Дзержинського перейменована на честь українського вченого, першого президента Української академії наук академіка В. Вернадського.
Навчальний корпус №1 ДДМУ є пам’ятником архітектури конструктивізму 1930-х років. Максим Кавун розповідає на своєму сайті:
«Будинок по вулиці Дзержинського, 9 прикрашений незвичайним башеннообразним прямокутним завершенням з колонадою і ліпниною, з символом медицини – змією, що обвилася навколо чаші».
Сайт «Історія Катеринослава — Дніпропетровська» у статті за 05.02.2017 р. «Альтанки на дахах Дніпра» розповідає:
«Химерні альтанки, що вінчають дахи деяких будинків, викликають у городян щире здивування. Закономірно, що всі будинки, що мають на своєму даху башти, розташовуються на розі вулиць. Зараз жодна з веж давно не використовується. Найбільша альтанка розташована на адміністративному корпусі медичного університету по вулиці В. Вернадського. Квадратна двох’ярусна альтанка з двадцятьма колонами була виконана в стилі ампір і закрита з усіх боків плитами. З часом вона скинула з себе цнотливий наряд і безстрашно, як і личить анатому, оголила нутрощі».
Яким же життям жив будинок у 30-ті роки минулого сторіччя, коли став корпусом медичного університету? В ті часи він був першим і єдиним на той час гуртожитком для 400 студентів-медиків. І це підтверджується з листа студента-першокурсника Віктора Алексєєва, датованого другим вересня 1939 року. Він пише батькам:
«Дорогі рідні, Вас, мабуть, стурбувала моя перша листівка відносно гуртожитка? Але заспокойтеся. Сьогодні після великої клопотнечі насилу дістав гуртожиток за адресою: вул. Дзержинського, 9, кімната 81. Встроївся гарно, на третьому поверсі. Займаюся вже два дні. Багато нового та цікавого».
Про труднощі життя у перші післявоєнні роки також дізнаємося з листів студентів.
«Друже, багато важких вражень від побуту… Холод в гуртожитку неймовірний. Я переселився з 7-ї до 12-ї кімнати і тут домерзаю. На лекціях в аудиторіях та практичних лабораторіях - холодрига, до мінус 2-3 градусів. І студенти, і викладачі сидять одягнені, у пробірках замерзає формалін. Деякі студенти з-за побутових труднощів – голоду та холоду – залишають навчання… мабуть, і мені прийдеться наслідувати їхній приклад…»
Голова ради ветеранів ДДМУ доц. Ю.П. М’ясоїд, розповів, що і його батько, випускник 1951 року, і він сам, будучи студентом у 1960-ті роки, мешкав в гуртожитку по вул. Дзержинського, 9.
Гуртожиток № 1 існував до початку 1970-х років, коли поступово з будівництвом інших гуртожитків інституту, корпус № 1 перетворювався на суто адміністративний. Зі слів коменданта корпусу Бондар Любові Михайлівни, дізнаємося, що на початку 1990-х років в корпусі кімнат під гуртожиток для студентів вже не було.
Крім гуртожитку в корпусі розміщується головний офіс бібліотеки медичного університету. Офіційно вона почала існувати з 1935 року. І спочатку знаходилась у двох кімнатах старого санітарно-гігієнічного корпусу, налічувала 8 тис. книжок, здебільшого монографії, підручників було замало, переважно з основних предметів. У 1937 році її було переведено на вулицю Дзержинського, 9, відведено дві кімнати першого поверху та підвал будівлі. Фонд бібліотеки виріс до 37 тисяч примірників. З книги нарисів «Про діяльність бібліотеки з 1935 по 1965 роки» дізнаємося, що під час окупації нашого міста німцями будинок був зайнятий ними. Багато книжок та медичної періодики було знищено, не збереглося. Більших подробиць про будинок під час окупації не знайдено.
Кафедра мовної підготовки була заснована на початку 30-х років на базі кафедри латинської мови - мови міжнародної медичної термінології. Вона розміщувалась у 4-х кімнатах старого санітарно-гігієнічного корпусу на Жовтневій площі, 2. В 1934 р. паралельно з кафедрою латини почала своє існування кафедра іноземних мов (німецької та англійської). Вона знаходилася у 6-х аудиторіях по проспекту К. Маркса, 6 (нині Дмитра Яворницького, 24). Протягом своєї історії ці кафедри об’єднувалися, роз’єднувалися і знов об’єднувалися, але завжди жили єдиним насиченим життям.
Зі слів викладачів, які були студентами у 60-ті роки, дізнаємося, що на самому початку 70-х кафедра знаходилася вже на Дзержинці, а саме на третьому поверсі, та у кабінетах четвертого та п’ятого поверхів. У вересні минулого, 2020 року, був створений єдиний центр мовної підготовки для іноземних і вітчизняних студентів за адресою Набережна Перемоги, 44-а на базі гуртожитку №7. Тут в сучасно оснащених кабінетах, студенти нашого закладу вищої освіти мають усі можливості для опановування мов навчання та латинської мови.
Сьогодні при вході в адміністративний корпус № 1 ми бачимо три меморіальні дошки, які прикрашають будівлю та увічнюють пам’ять ректорів медичного університету різних років професорів Дмитра Павловича Чухрієнка, та Інни Іларіонівни Крижанівської, академіка Георгія Вікторовича Дзяка, які були видатними вченими-медиками і все своє життя присвятили розбудови нашого навчального закладу.
Зараз навчальний корпус №1 – серце і мозок Дніпровського державного медичного університету. Саме тут вирішується питання життєдіяльності навчального закладу, визначаються перспективи його розвитку. Сюди приходять студенти, викладачі, співробітники для вирішення численних проблем повсякденного життя.
Для більшості з них це корпус ректорату, а для студентів розташування їх деканатів, де знаходиться керівництво закладу. Та все ж варто нагадати, що ця будівля має майже сторічну історію. Її стіни зберігають пам’ять численних подій і втрачених часом таємниць довоєнних і воєнних років. У всі часи своєї історії корпус гармонійно вписувався в архітектурний ансамбль вулиці і центра міста. Архітектурне зображення будівлі корпусу є візитною карткою університету на освітньому просторі країни і світу.
