Музей історії імені І. І. Крижанівської продовжує розповіді про наші будівлі та навчальні корпуси. Сьогодні мова піде про п’ятий навчальний корпус – морфологічний.
Цей величний корпус є архітектурною пам’яткою Дніпра і візитною карткою нашого університету. Він знаходиться, як і Олексіївський шпиталь, у студентському містечку на Севастопольській вулиці і радує своєю красою студентів-медиків багатьох поколінь.
Будівля виконана в стилі неокласицизму, зведена за проєктом відомого катеринославського архітектора Олександра Красносельського, який розробляв цей проект для медичного факультету Варшавського університету. Але у зв’язку з переїздом архітектора до Ростова-на-Дону, проект було використано для нашого навчального закладу.
Зведення морфологічного корпусу розпочалося у 1918 році за наполегливим клопотанням першого завідувача і засновника кафедри нормальної анатомії людини професора Миколи Сауловича Кахіані. Він наполягав на побудові «анатомічного театру» для навчальних занять курсисток медичного відділення Вищих жіночих курсів, бо в ньому відчувалася велика потреба. «Анатомічний театр!» - це також одна із назв морфологічного корпусу. Чому саме така назва, спитаєте ви? Про це дуже цікаво розповідав професор Сергій Євгенович Стебельський, завідувач кафедрою нормальної анатомії з 1972 по 1982 рр., у статті «Наш анатомічний театр». Послухайте уривок з неї:
«В історії анатомії з моменту офіційного дозволу розтинання трупів з навчальною метою на межі XV-XVI століть з’явився новий термін «анатомічний театр» - це спеціальне приміщення з місцями для студентів та міської знаті, де проходили публічні розтини трупів. Професор зачитував тексти з анатомії Гелена та Авіценни, а помічник - слухач або цирульник, розтинав труп; нерідко це дійство завершувалось виконанням музичних творів чи співом. Звідси назва – анатомічний театр. Пізніше так називалися приміщення, в яких викладали анатомію та велись наукові дослідження. Вони називалися анатомічними інститутами чи морфологічними корпусами».
Фасад нашої будівлі було споруджено за п’ятичастинним принципом, причому центральна і завершальна частини лівого і правого крил були висунуті вперед. Таке планування поряд з арочною нішею входу і чотирма колонами з капітелями корінфського ордера з двох її боків надавали усій споруді виваженої пропорційності і гармонійної простоти.
Професор Микола Саулович Кахіані та доцент Євген Цезаревич Зарембо брали діяльну участь у внутрішньому плануванні споруди, давали слушні поради, які були враховані архітектором Красносельським.
Розпочате в 1918 році будівництво (закладено фундамент, цокольний поверх, два поверхи стін лівого крила та аудиторії №1) у зв’язку із припиненням асигнувань та подіями громадянської війни було призупинено і знову поновлено лише у 1926 році.
Адміністрація інституту на чолі з ректором О. Я. Левіним-Лаврецьким добилася асигнувань та відновила будівництво морфологічного корпусу. Важливу роль в цьому відіграв завідувач кафедрою нормальної анатомії професор Моісей Маркович Тростянецький. Поступово виросли цегляні стіни триповерхової споруди.
Наприкінці 1929 року розпочались внутрішні оздоблювальні роботи та зовнішня штукатурка стін.
На сходових майданчиках центрального входу знаходились двері ліфта, за допомогою якого із підвалу можна було піднятися на всі поверхи і доставляти препарати до лекційних аудиторій. На другому і третьому поверхах лівого крила розміщувались великі зали. Один із них призначався для анатомічного музею. Другий – для великих секційних засідань. В останньому підлога і стіни були викладені білим і блакитним кахлем, над металевими столами висіли світильники, на стінах були прикріплені білі фаянсові умивальники.
Зараз на місці цього великого секційного залу розміщено народний музей історії університету ім. І. І. Крижанівської.
У корпусі були передбачувані рентген-кабінет, навчальний анатомічний музей, наукові лабораторії. У підвальному поверсі стояли аміачні холодильники з чанами для зберігання трупного матеріалу.
На початку 30-х років минулого століття будівництво анатомічного театру було майже завершено, залишалась тільки внутрішня обробка правої частини будівлі.
Почалось переселення кафедр. Ліве крило зайняли кафедри оперативної хірургії, нормальної анатомії. Праве крило – кафедри біології, гістології, лабораторії кафедри анатомії. Добре були оснащені дві лекційні аудиторії – місця йшли амфітеатром, дошки – підйомні, могли мінятися по мірі їх заповнення.
1930-31 навчальний рік розпочався в новому корпусі. Але не всі кафедри мали достатньо площі, й адміністрація інституту прийняла рішення про добудову до основної споруди ще двох чотириповерхових крила. Ці, східне та південне, крила були готові тільки на початок 1941 року.
У 1940 році в новий морфологічний корпус перебазувалась кафедра патологічної анатомії, хоча базою для практичної роботи зі студентами залишилась прозектура обласної лікарні імені Мечникова.
