Відбулося чергове засідання студентського наукового товариства на тему «Огляд останніх новин та змін у патоморфологічній діагностиці, лікуванні онкозахворювань» за участю гуртківців 4 кафедр: патологічної анатомії, судової медицини та патологічної фізіології (завідувачка кафедри – д-р мед. наук О. В. Пославська, науковий керівник СНТ – доцент Г. С. Короленко); онкології та медичної радіології (завідувач кафедри – професор, І. М. Бондаренко, науковий керівник СНТ – доцент В. Ф. Завізіон); хірургії 1 та урології (завідувач кафедри – д-р мед наук Р. В. Дука, науковий керівник СНТ – доцент М. Ю. Поліон); шкірних та венеричних хвороб (завідувач кафедри – професор Т. В. Святенко, науковий керівник СНТ – канд. мед. наук Л. А. Погрібняк).
Міжкафедральний захід пройшов дистанційно у форматі монотематичної наукової конференції, тривав понад 3,5 години й зібрав 47 учасників. Технічну організацію забезпечили студентки 3-го курсу Єва Потіна й Катерина Козлова. Усі наукові керівники гуртків прийшли підтримати своїх здобувачів освіти. Організатор кворуму, доцент Г. С. Короленко, представила всіх присутніх викладачів, підкреслила актуальність проведених наукових розробок для практичного втілення.
Програму розпочала студентка 5-го курсу медичного факультету від кафедри онкології та медичної радіології Ольга Полякова доповіддю «Антрациклін-індукована кардіотоксичність». Розкривши актуальні аспекти теми, вона привернула увагу до негативного впливу хімієтерапії на серцевий м’яз та деякі можливості його попередження та корекції.
Від кафедри патологічної анатомії доповідь на тему «Рак Педжета соска молочної залози» підготував студент 4-го курсу Олексій Тітов. Доповідач чітко та переконливо висвітлив тему, навів останні дані про морфогенез цієї онкопатології, що надалі безумовно знайде відгук у діагностиці та лікуванні хворих.
Студент 4-го курсу Максим Оберемок представив сучасну гістологічну класифікацію раку молочної залози, нагадав про шляхи метастазування залежно від його локалізації, наголосив, що чутливість до лікування в основному залежить від гістологічної будови та імуногістохімічного фенотипу пухлини, які визначаються дослідженням біопсійного та операційного матеріалу.
Четверта доповідь стала логічним продовженням попередньої та була присвячена детальному аналізу прогностичних маркерів, таргетній та хімієтерапії при раку молочної залози. Її надала студентка 3-го курсу медичного факультету Ольга Пасько, показавши глибоке знання матеріалу.
Наступними доповідачами були студентки 5-го курсу Аліна Коваленко та Софія Панченко. Вони презентували тему «Синдром Лінча» (кафедра онкології та медичної радіології), виявивши новаторський підхід та глибоке розуміння теми.
Студентка 3-го курсу Марія Коваль представила доповідь «Меланома». Доповідачка розкрила сутність теми, визначила фактори ризику розвитку цієї патології, алгоритм гістологічного висновку з урахуванням глибини інвазії, а також інші змістовні аргументи та деталізовані приклади.
Про диференційну діагностику пігментних новоутворень у своїй доповіді «Невуси» докладно розповіла студентка 3-го курсу Софія Сущевська.
Восьму доповідь на тему «Диспластичні невуси: клініко-епідеміологічні аспекти та прогнозування перебігу» англійською мовою презентував лікар-інтерн дерматовенеролог Аббас Хамад. Висновки з цієї доповіді зробила студентка 4-го курсу медичного факультету Олександра Стаценко.
Доповідь «Огляд критеріїв морфологічної діагностики раку передміхурової залози з урахуванням оновленої класифікації 2022 року» представив лікар-інтерн патологоанатом Артем Миргородський. Він надав цікаву інформацію про злоякісні пухлини, підкріпивши її практичними прикладами.
Презентацію на тему «Пункція передміхурової залози» підготували студентки Дарʼя Лаврущенко (6 курс) та Софія Калмикова (2 курс). Доповідала Софія. Вона показала глибокі знання з анатомії людини, грамотно відповідала на всі запитання слухачів.
На зустрічі кожен доповідач показав своє вміння ефективно працювати з різними джерелами інформації, дотримуватися сучасних принципів доказової медицини. Виступи підтвердили високий рівень проведення експертизи. Студенти продемонстрували вміння не лише критичного аналізу отриманих даних, але й ефективного представлення результатів своєї роботи, ведення дискусії, висловлювання власних поглядів. Викладачі-учасники конференції наголосили на важливості та практичному значенні отриманої інформації. Вони зауважили, що в більшості доповідей, крім клінічних та морфологічних аспектів, акцентовано на генетичних питаннях, що є актуальною тенденцією сьогодення. Тож така подія є не лише форумом для професійного обміну досвідом, але й місцем, де кожен учасник має можливість брати участь у творчому пошуку та розвивати власні знання та навички.
