Студентка 6 курсу медичного факультету Валентина Шульга пройшла стажування в Шотландії, ставши на місяць студенткою Единбурзького університету. Це стало можливим завдяки програмі міжнародної співпраці нашого університету з університетом Данді.
Під час стажування в Royal Infirmary of Edinburgh/ Королівський лазарет Единбурга Валентина здобула багато нових знань та навичок, про які радо розповідає:
«Королівський лазарет Единбурга — це головна навчальна лікарня невідкладної допомоги, розташована в Единбурзькому біокварталі. Завдяки цілодобовому відділенню невідкладних випадків та невідкладної допомоги, він надає повний спектр невідкладних медичних та хірургічних та спеціалізованих послуг для пацієнтів з південного сходу Шотландії та за її межами.
Мене запросили на стажування в Clinical surgery (клінічна хірургія) і це означало, що я матиму змогу відвідувати всі відділення хірургічного профілю. Мій супервайзер професор Ewen Harrison познайомив мене з усім колективом. Іноземні колеги радо прийняли мене та були дуже зацікавлені в тому, щоб передати свої знання.
Освітній процес дуже схожий на наш. Студенти 4-6 курсів також ходять на клінічні кафедри в лікарні й залучені до всіх етапів супроводу пацієнта, починаючи від прибуття до відділення й закінчуючи випискою. Було дуже цікаво спостерігати за процесом комунікації з пацієнтом, його родичами й за тим, як увесь колектив залучений до цього процесу. Кожен член команди має чітку задачу й виконує її належним чином, адже розуміє, що від цього залежить результат роботи всіх лікарів.
Мені пощастило побувати на багатьох операціях, здебільшого трансплантаційних або онкохірургічного напряму. Неймовірно відповідально та приємно було бути залученою до оперативного процесу, мати можливість бачити кожен крок хірурга, стоячи поруч з ним, і за необхідності допомагати.
Багатьох цікавить ситуація в Україні. Майже кожен з колег спитав мене про те, як ми зараз живемо й працюємо. Коли вони почули, що я особисто маю за мету отримувати нові знання й привозити їх в Україну, займатись розвитком медицини у своїй країні, адже вірю, що з часом кожна українська лікарня вийде на європейський рівень надання допомоги, їх бажання ділитися досвідом тільки збільшилось.
Вдячна за цю можливість рідному університету та своїй родині, які допомагали та підтримували весь час. Дякую нашим захисникам та захисницям за можливість повернутися додому й продовжувати вчитися та працювати у своїй країні».
