Наукова подія світового масштабу в галузі респіраторної медицини, 34-й Конгрес Європейського респіраторного товариства/European Respiratory Society (ERS), відбувся 7-11 вересня у м. Відень (Австрія). Конференц-центр Messe Wien гостинно відчинив свої двері для близько 20 тисяч пульмонологів з усього світу.
Провідна тема Конгресу 2024 року ‒ «Люди та машини: встановлення правильного балансу», присвячена зростанню ролі штучного інтелекту та цифровізації в усіх галузях пульмонології й медицини в цілому, а також впровадженню новітніх технологій в діагностиці та лікуванні пацієнтів з респіраторними захворюваннями. Багато доповідей були присвячені ролі штучного інтелекту і цифрових технологій у респіраторній медицині. Зокрема, лекцію на офіційній церемонії відкриття прочитав доктор Берталан Меско, директор Медичного футуристичного інституту (м. Будапешт), якій із захопленням розповів про технології майбутнього, що можуть повністю змінити наші уявлення про медичну допомогу.
Програма ERS 2024 широко висвітлювала останні досягнення в дослідженнях і клінічній практиці, ось тільки деякі з представлених напрямів:
- Клінічна допомога та фізіологія органів дихання
- Захворювання дихальних шляхів, астма, ХОЗЛ і хронічний кашель
- Епідеміологія та навколишнє середовище
- Педіатрична пульмонологія
- Торакальна хірургія та трансплантація
- Респіраторні інфекції
- Торакальна онкологія
- Клінічні методики, візуалізація та ендоскопія.
На Конгресі були представлені результати новітніх досліджень у різних сферах пульмонології. Зокрема, презентовані нові підходи до лікування бронхообструктивних захворювань, зокрема суперсучасна біологічна терапія ХОЗЛ, що здатна на рецепторному рівні впливати на активність запалення при такій патології. Багато сесій були присвячені діагностиці й лікуванню інтерстиціальних захворювань легень, поширеність яких з кожним роком зростає, відповідно вони потребуватимуть більшої уваги з боку науковців та клініцистів. Розглядалися проблеми лікування ідіопатичного легеневого фіброзу, прогресуючого фіброзу легень, а також вторинного ураження легеневого інтерстиція, наприклад при хворобах сполучної тканини. Цікавими також були засідання з діагностики й лікування грибкових захворювань легень, нових підходів до антибактеріальної та противірусної терапії, терапії мікобактеріальних інфекцій тощо.
Делегація Дніпровського державного медичного університету на чолі з ректором, академіком НАМН України, професором Тетяною Перцевою теж взяла активну участь у цьому масштабному науковому заході. Від кафедри внутрішньої медицини 1 (завідувачка кафедри – професорка Людмила Конопкіна) на Конгрес були прийняті одинадцять постерних доповідей, присвячених проблемам постковідних змін у легенях, тромботичним ускладненням пневмонії, патогенезу ХОЗЛ, а також питанням інвалідності при ХОЗЛ та бронхіальній астмі в Україні. Доповідачами були доцентка Наталія Саніна, доцентка Ксенія Бєлослудцева, асистентка кафедри, докторка філософії Ольга Щудро та аспірантка кафедри Наталія Габшидзе, які гідно представили результати досліджень, отриманих під керівництвом Т. О. Перцевої та Л. І. Конопкіної та у співавторстві з доцентками кафедри Оленою Мироненко, Ларисою Ботвініковою, асистентками Юлією Губою, Марією Крихтіною, Тамарою Турлюн, Дар’єю Коваль та Кариною Рибалкою.
Учасники Конгресу повернулися в Україну натхненними новими ідеями, враженнями, знаннями. Участь у таких масштабних заходах надає можливість обмінюватися науковим та клінічним досвідом з іноземними колегами, партнерами та науковцями світового рівня, сприяє підвищенню професійного рівня, покращенню якості освітнього процесу та розвитку нових компетенцій в медичній освіті. А наш університет продовжує розбудову дніпровської пульмонологічної школи, яка вчергове довела свій високий рівень, визнаний світовими фахівцями.
