"Якщо жодна з робіт не є значущою, призові гроші зберігаються до наступного року" - зі статуту Нобелівського фонду
Лауреатом Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини 2022 року став шведський біолог, фахівець з еволюційної генетики Сванте Паабо за дослідження геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини.
Паабо розробив методи аналізу та відновлення стародавньої ДНК, які дають нове уявлення про зв’язки стародавніх людей з людиною розумною та подальшою еволюцією людства. Анатомічно сучасна людина, Homo sapiens, вперше з’явилася в Африці приблизно 300000 років тому, тоді як наші найближчі відомі родичі, неандертальці, розвивалися за межами Африки і заселяли Європу та Західну Азію приблизно від 400000 до 30000 років тому. Близько 70 00 років тому групи Homo sapiens мігрували з Африки на Близький Схід, а звідти поширилися по всьому світу. Тож неандертальці співіснували на великих територіях Євразії протягом десятків тисяч років. Але що ми знаємо про наш зв’язок із ними?
Підказки можна отримати з геномної інформації. До кінця 1990-х було секвеновано майже весь геном людини, що було значним досягненням і дозволило провести подальші дослідження генетичного зв’язку між різними популяціями людей. Однак для вивчення взаємовідносин між сучасними людьми і неандертальцями, що вимерли, знадобиться секвенування геномної ДНК, витягнутої з архаїчних зразків. Відкриття Паабо створили унікальний ресурс, який активно використовується науковою спільнотою для кращого розуміння еволюції та міграції людини. Ще за часів студентства у докторантурі в Аллана Вілсона, піонера в галузі еволюційної біології, Паабо почав розробляти нові методи вивчення ДНК неандертальців і працював над цим кілька десятиліть. Він та його команда постійно вдосконалювалися методи аналізу ДНК з решток кісток і зробили методи секвенування більш ефективними. Як зазначають у Нобелівському комітеті, відкриття Паабо створили нове розуміння нашої еволюційної історії, його вважають засновником абсолютно нової наукової дисципліни – палеогеноміки.
Пропонуємо вам цікаві факти.з бази даних Нобелівського комітету.
Починаючи з 1901 року загалом були присуджені 112 Нобелівських премій з фізіології та медицини, її лауреатами стали 224 особи. Премія не присуджувалася дев'ять разів: у 1915-1918, 1921, 1925, 1940-1942 роках. 39 премій у галузі медицини вручили лише одному лауреату, 34 премії розділили між собою два лауреати, 39 премій - три. Серед лауреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини - 12 жінок. На сьогодні наймолодшим лауреатом Нобелівської премії з фізіології та медицини є Фредерік Г. Бантінг, який отримав її у 1923 році у віці 32 років. Найстарший лауреат - Пейтон Роус, якому на момент присудження премії у 1966 році було 87 років. 32 рази номінувався на Нобелівську премію з фізіології та медицини, але так її й не отримав австрійський невролог й засновник психоаналізу Зигмунд Фрейд (1856-1939). 1929 року Нобелівський комітет з медицини винайняв експерта, який дійшов висновку, що в подальшому розгляді кандидатури Фрейда немає потреби, оскільки його роботи не мають доведеної наукової цінності.
У заповіті Альфреда Нобеля зазначено, що нагороди мають присуджувати тим, хто впродовж попереднього року приніс найбільшу користь людству. Він залишив для премії більшу частину свого статку - понад 31 млн шведських крон (сьогодні це понад 1,7 млрд крон, близько 153 млн доларів)
Суму повної Нобелівської премії на 2022 рік встановлено у розмірі 10 млн шведських крон (приблизно 900 тисяч доларів). Згідно з правилами комітету, імена номінантів тримають в секреті 50 років, отже про те, хто були конкуренти цьогорічних лауреатів, ми дізнаємося лише через півстоліття.
