Сесія – непростий час для студентів, навіть для найстаранніших. Завідувачка навчальної лабораторії психофізіологічного розвантаження ДДМУ Світлана Павленко підготувала психологічні поради для студентів 3 курсу для успішного складання комплексних іспитів.

В анкетах для студентів  є питання стосовно комплексних іспитів. Ось найбільш поширені відповіді на них:

Я просто розгублююсь…."

"Я знаю матеріал, але коли я на іспиті, щось трапляється, і я не можу нічого згадати…"

"Я вагаюсь між двома варіантами відповіді, але завжди обираю неправильний…"

"Я погано складаю іспити…"

Як же перетворити процес підготовки до іспиту на менш стресовий, допомогти зберегти психічне здоров’я та показати гарний результат?

Розуміння специфічності матеріалу (способу вивчення для іспиту):

При підготовці до іспиту слід пам’ятати, що «зазубрювання» інформації, яке є доволі ефективним для більшості студентів, не надто підходить для студентів-медиків. Медицина – це комплексна наука, яка складається з багатьох взаємопов’язаних дисциплін, а належне засвоєння навчального матеріалу вимагає логічного розуміння всіх предметів. Добре засвоєння інформації може забезпечити складання графіку (наприклад, 1-2 години щодня, які треба присвятити навчанню). Склавши такий графік, можна чудово збалансувати час, і день у день ефективно готуватись до іспиту.

Механічно завчений текст має властивість безповоротно випаровуватися з пам’яті на іспиті. Щоб цього не сталося, знання треба систематизувати. Вивчаючи матеріал з того чи іншого екзаменаційного питання, постарайтеся запам’ятати найголовніше. Ця інформація надалі буде своєрідним маячком. Якщо згадати ключовий факт, формулу, дату, то неодмінно згадається ще щось із того, що читали з даної теми. До речі, правильно розставити маячки допомагає викладач на консультації, тому пропускати їх не варто. Готуючись до іспиту або заліку, ви можете робити шпаргалки. Вони корисні, тому що допомагають систематизувати вивчений матеріал.

Для кращого запам’ятовування специфічного матеріалу можна використовувати різні навчальні посібники, флешкарти з невеликою кількістю інформації, або картки з інформацією типу «питання - відповідь». Також ефективним є навчання в невеличких групах з метою обговорення питань до іспиту, різних ситуаційних завдань, клінічних випадків тощо для кращого засвоєння матеріалу з фармакотерапії, призначення ліків. Таким чином все, що треба вивчити до іспиту, опрацьовується систематично та з використанням різних методів (читання, писання, флешкартка, малюнки, відео, навчання разом із друзями тощо), в такому випадку засвоєння інформації буде найбільш продуктивним.

Напередодні іспиту (Бути готовим під час іспиту)

Одна з популярних стратегій на думку психологів полягає в тому, щоб студент спочатку "пережив" іспит у своїй уяві, перш ніж прийти на нього насправді. Наприклад: уявити свій вигляд (одяг, зачіску тощо); предмети навколо, аудиторію, відчуття під час складання іспиту. Це дозволяє студенту подолати початковий сплеск емоцій, які спостерігаються протягом перших 10 хвилин (або довше) іспиту. Серія опитувань серед студентів показала, що підйом зранку щонайменше за годину до початку іспиту, ситний сніданок, виконання простих фізичних вправ, а також огляд матеріалу вранці дуже допомагають почуватись якнайкраще в день іспиту.

Інша дієва стратегія полягає в тому, щоб спочатку відповідати на ті питання іспиту, в яких є найбільша впевненість. Наприклад, якщо студент краще орієнтується в питаннях лікування астми порівняно з лікуванням екземи, слід спочатку опрацювати питання з астми. А потім сфокусувати увагу на тих питаннях, на які спочатку він не зміг дати відповідь Зосередження надмірної уваги на них на початку іспиту може призвести до браку часу і як наслідок - паніки студента, яка завадить відповісти на інші питання. Такий спосіб дозволяє підтримати впевненість студента під час всього іспиту

Після іспиту

Оскільки після іспиту вже неможливо вплинути на його результат, дуже важливо зробити правильні висновки стосовно своїх відповідей на запитання. Доволі поширеною практикою в багатьох університетах є можливість переглянути свою роботу разом із викладачем і побачити помилки. Це сприяє кращому розумінню своїх недопрацювань і допомагає успішніше складати іспити в майбутньому.

Найважливішим для розуміння студента є усвідомлення того, що кожен може вчитись ефективно, потрібно лише  бажання та наполеглива робота. Предмети, якими б складними вони не були, є цікавими для вивчення, а обрана професія - омріяною кінцевою метою. Треба лиш навчитись отримувати задоволення від своєї роботи.