Меню
  • slide08
  • slide02
  • slide04
  • slide05
  • slide06

Слова росли із ґрунту,  мов жита,
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова.

                             Ліна Костенко

Щорічно 9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови. Традицією вже стало проведення низки заходів із вшанування української мови в нашому університеті. Кафедра мовної підготовки та гуманітарних наук (завідувач кафедри – доктор філологічних наук, професор Т.В. Філат) організовує участь у написанні диктанту національної єдності, зі студентами початкових курсів усіх факультетів ДДМУ проводить літературні вечори, тематичні заходи тощо. Особливістю вшанування нашої рідної мови є участь студентів-іноземців, які демонструють свою любов і прихильність до України, декламуючи поезії видатних класиків української літератури.

Святкування Дня української писемності та мови було започатковане в 1997 році, щоб скласти шану втіленню душі українського народу, який по зернині збирав щедрий урожай народних пісень, перлини національної мудрості, діаманти думок видатних українців. Цим прекрасним вінком була здавна уквітчана Україна, яка зберігала цю красу, плекала й збагачувала нашу мову.

Разом із перемогою в конкурсі мов, що пройшов у Парижі в 1933 році (українська мова посіла ІІІ місце у світі за красою), перемогли всі покоління українців, що віками, слово за словом, творили українську мову, долаючи заборону імперій та тоталітарних режимів, репресій та голодоморів.

Маючи такий коштовний скарб, Україна дарувала всьому світові розсипи талантів. Українська мова стала мовою переможців Євробачення, мовою видатних лікарів, науковців, винахідників, акторів і спортсменів, які прославили її у віках.

І сьогодні, під час російсько-української війни, українська мова стала мовою свободи й демократичних цінностей, мовою боротьби з брехнею і невіглаством. Сьогодні весь цивілізований світ – це Україна, бо говорить українською мовою, співає українських пісень, захоплюється силою духу українського народу.

Наше майбутнє, виборюване зараз на полі бою, нерозривно пов’язане з українською мовою, бо немає держави без мови, у ній втілена наша культура, національна самобутність, сутність нашої свідомості.

Співуча, мелодійна, барвиста, чарівна, неповторна українська мова стала потужною зброєю інформаційного фронту, вона летить в душі, очищуючи їх від усього ганебного, славлячи Україну та її захисників:

Слава Україні!

Героям слава!