Меню
  • slide08
  • slide02
  • slide04
  • slide05
  • slide06

23 лютого відбулося онлайн-засідання СНТ кафедри медицини катастроф та військової медицини, в якому взяли участь студенти 2 курсу медичного факультету.

Керівник СНТ -  викладач кафедри Євген Анатолійович Данченко, староста СНТ – студентка 3 курсу Крістіна Пархомович.

Студенти Олексій Белевцов та Дар’я Кравченко представили доповідь про завдання, оснащення та організацію стабілізаційного пункту як одного з етапів евакуаційно-медичного забезпечення військовослужбовців ЗСУ. Стабілізаційний пункт, або як пишуть в медіа «місце, куди бойові медики евакуюють поранених з передової», зазвичай розташовується на відстані 3-5 км від поля бою. Це наступне після медичних пунктів батальйону місце, де надається перша медична допомога пораненим. Староста гуртка звернула увагу слухачів на актуальність даної теми.

Особливу цікавість у гуртківців викликала розповідь про роботу медиків однієї з бригад, які безпосередньо працюють в одному зі стабілізаційних пунктів на Бахмутському напрямку. Функція стабпункту - перша медична допомога після отримання поранення, завдання - надання медичної допомоги протягом години після отримання поранення. Так звана “золота година, натівський стандарт. Шанси на виживання та подальшу реабілітацію просто в рази зростають, якщо поранений встигає опинитися в руках лікарів у цю “золоту годину”. І вся логістика спрямована на те, щоб вкластися в цей час, тому й розміщується стабпункт так близько до фронту. Військовим медикам стабпунктів іноді доводилось надавати допомогу понад 100 пораненим бійцям на добу, 90% з яких – це вогневі та осколкові поранення. Такі цифри свідчать про швидку та ефективну медичну допомогу, яка надається в стабілізаційних пунктах. Тож навіть за важких поранень і надскладних умов роботи, загальний показник летальності в стабпунктах і мобільних госпіталях не перевищує 0,1%, що яскраво свідчить про якість роботи та професіоналізм медичних бригад. Для кращого розуміння теми, доповідачі продемонстрували відеофрагмент роботи медиків даного підрозділу, завдяки якому учасники засідання змогли побачити злагоджену роботу його фахівців.

Попри те, що стабілізаційні пункти не є штатно затвердженою одиницею, а відтак інформації про їх організацію в повному обсязі в інтернет-джерелах немає, доповідачам вдалося на високому рівні висвітити цю особливо важливу тему.

У підсумку було зазначено, що стабілізаційні пункти відіграють важливу роль у рятуванні життів під час збройного конфлікту в Україні. Їхня актуальність не зменшується, вони дозволяють надавати якісну та своєчасну допомогу максимальній кількості потерпілих.