Відбулося міждисциплінарне засідання CНТ кафедр патологічної анатомії, судової медицини та патологічної фізіології (завідувачка кафедри – професор О. В. Пославська; науковий керівник СНТ – доцент Г. С. Короленко); медичної біології, фармакогнозії, ботаніки та гістології (завідувачка кафедри – професор В. Ф. Шаторна, науковий керівник СНТ – викладач П. А. Кобеза ); сімейної медицини ФПО та пропедевтики внутрішньої медицини (завідувачка кафедри – професор І. Л. Височина, науковий керівник професор Т. В. Колесник).
Засідання в онлайн-форматі тривало близько 3 годин, зібрало 45 учасників з-поміж студентів, викладачів та інтернів.
Ведуча засідання Г. С. Короленко оголосила тему: «Серцево-судинні захворювання. Проблеми сьогодення» й зазначила, що однією з основних проблем охорони здоров’я у розвинених країнах є артеріальна гіпертензія.
Розпочала засідання команда гуртківців кафедри медичної біології, фармакогнозії, ботаніки та гістології за дисципліною «гістологія», студентів 1 курсу. Решетнікова Юлія та Рогозіна Людмила доповідали на тему; «Стадії онтогенезу. Ембріональний період. Постембріональний період. Плід. Постнатальний період. Підлітки/Дорослі». З використанням сучасних технологій вони яскраво продемонстрували розвиток вад серця.
Другу доповідь на тему: «Міокард. Головний тип клітин. Походження. Функції. Значення» представили студентки Кривчикова Марія і Лісаченко Валерія. Вивчення структури міокарда дозволяє виявляти та лікувати патології, сприяє розробці нових методів діагностики та лікування серцевих захворювань.
Доповідь: «Епікард. Головний тип клітин. Походження. Функції. Значення» презентували гуртківці Донцова Анна і Золотарьов Дмитро. Дослідження епікарда є важливим напрямом у медичних дослідженнях, оскільки цей шар серцевої оболонки відіграє ключову роль у захисті та правильному функціонуванні серця.
Міцкевич Милана виступила з доповіддю: «Перикард. Головний тип клітин. Походження. Функції. Значення». Фундаментальні дослідження морфології перикарда необхідні для розкриття складності його структури та взаємозв'язків із функціями й патологіями та є важливим етапом у вдосконаленні медичної практики, збереженні здоров'я серця та судин.
Слід зазначити, що студенти 1 курсу проявили високий рівень вправності та професіоналізму у своїх презентаціях, розкривши глибину оголошеної теми.
Студенти 3 курсу Мєх Олександр та Анастасія Полтавченко (кафедра патологічної анатомії, судової медицини та патологічної фізіології) доповіли на тему: «Про морфогенез артеріальної гіпертензії (гіпертонічної хвороби)». Доповідь містила детальну характеристику змін в артеріолах, артеріях різного калібру різних органів під час і поза гіпертонічного кризу, а також при атеросклерозі.
Студентка 3 курсу Вус Дарина (кафедра сімейної медицини ФПО та пропедевтики внутрішньої медицини) презентувала доповідь: «Судини як орган-мішень при артеріальній гіпертензії», детально зупинилась на діагностиці та лікуванні.
Студентка 3 курсу Ольга Пасько (кафедра сімейної медицини ФПО та пропедевтики внутрішньої медицини) продовжила тему з доповіддю: «Артеріальна гіпертензія» розповіла про гіпертрофію лівого шлуночка. Акцентувала на процесах його ремоделювання.
Гіпертрофію міокарда при артеріальній гіпертензії необхідно диференціювати зі змінами при кардіоміопатіях. Восьму доповідь: «Диференційна діагностика дилатаційної та рестриктивної кардіоміопатій», презентували студентки 3 курсу Івашина Катерина та Телевна Анастасія (кафедра патологічної анатомії, судової медицини та патологічної фізіології).
Завершили засідання дві доповіді кафедри медичної біології, фармакогнозії, ботаніки та гістології. Студентки 1 курсу Карасьової Ганни: «Секреторний апарат компонентів міокарда. Секреторні КМЦ». Про необхідність фундаментальних досліджень морфології секреторного апарату компонентів міокарда та секреторних кардіоміоцитів для розкриття їхньої структури та функцій, які сприяють виявленню нових шляхів взаємодії між клітинами серця, вивченню механізмів секреції та регуляції серцевої функції.
Шевцова Катерина доповіла на тему: «Джерела і механізми репаративної й генеративної перебудови компонентів тканинної організації серця». Дослідження джерел і механізмів репаративної й генеративної перебудови компонентів тканинної організації серця на різних рівнях їх організації можуть пролити світло на патологічні стани та виявлення нових підходів у лікуванні серцевих захворювань
Кожен учасник конференції продемонстрував вміння ефективно працювати з різноманітними джерелами інформації та дотримуватися сучасних принципів доказової медицини, що свідчить про глибоке розуміння предмета. Студенти не лише критично аналізували отримані дані, а й вміло презентували результати своїх робіт, використовуючи сучасні технологічні методи. Брали участь у дискусіях та висловлювали власні думки, навіть ставили віртуальні задачі щодо методів лікування серцево-судинних захворювань. Викладачі підкреслили важливість та практичне значення отриманої інформації.
