16-17 вересня 2024 року в житті медичної спільноти України відбулася значуща подія – VIII Всеукраїнська науково-практична конференція «ДніпроПрофі 2024. Актуальні питання професійних захворювань в Україні».
Оргкомітет очолили ректор ДДМУ, академік НАМН України, професор Тетяна Олексіївна Перцева та завідувач кафедри внутрішньої медицини 2, фтизіатрії, професійних хвороб і клінічної імунології професор Олександр Вікторович Курята.
Головна мета конференції - обговорення актуальних питань медичного забезпечення робітників, працюючих в шкідливих та небезпечних умовах праці, подальше удосконалення системи профілактичних медичних оглядів робітників, співпраці з лікарями первинної ланки охорони здоров’я, а також висвітлення новітніх наукових даних щодо профілактики й лікування професійних хвороб і коморбідних станів.
Сьогодні перше місце серед професійних захворювань в Україні займають хронічні бронхолегеневі захворювання, основним з яких є хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). З 2019 року ХОЗЛ є третьою серед 20 хвороб причиною смерті у світі та займає 6 місце з інвалідизації. Найбільш поширеними захворюваннями з втрати працездатності та смертності в Україні й світі є ішемічна хвороба серця (ІХС) та хронічне обструктивне захворювання легень. Тож «червоною ниткою» на конференції пройшли питання лікування та профілактики таких бронхолегеневих захворювань, як ХОЗЛ, бронхіальна астма, легеневий фіброз, алергійні захворювання тощо.
З привітальним словом і програмною доповіддю виступила ректор ДДМУ, академік НАМН України, професор Тетяна Олексіївна Перцева. У доповіді «Оновлений погляд на лікування ХОЗЛ: запобігання передчасній смерті через попередження загострень завдяки ранньому, оптимізованому лікуванню» були представлені новітні наукові досягнення щодо оптимізації лікування ХОЗЛ. Так, поточні підходи до лікування ХОЗЛ полягають в поетапній ескалації лікування – від монотерапії до подвійної чи потрійної комбінацій, а зниження смертності необхідно ставити як досяжну мету при лікуванні ХОЗЛ. Представлені рекомендації є керівництвом для лікарів практичної ланки охорони здоров’я і поштовхом для подальших наукових досліджень.
З доповіддю «Застосування ІГКС-вмісної терапії у лікуванні ХОЗЛ»
виступила членкор. НАМН України професор Басанець А.В. («Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Л. І. Медведя МОЗ України», м. Київ). В цьому ж напрямку була й доповідь професора М. М. Островського «Хронічне обструктивне захворювання легень – чекати чи діяти? (ІФНМУ, м. Івано-Франківськ).
Значний інтерес викликала доповідь професора Є. М. Дитятковської, Голови ради експертів з алергології при МОЗ України «Геніально чи просто? GINA 2024: вибір терапії бронхіальної астми».
Ефективності контролю бронхіальної астми за рекомендаціями GINA 2024 присвятила доповідь професор Л. І. Конопкіна.
Доповідь професора Р. В. Разумного була присвячена питанням комплаєнтності пацієнтів з респіраторною інфекцією, як викликам сьогодення.
Старій, але завжди актуальній проблемі кашлю, алгоритму діагностики та сучасного лікування була присвячена доповідь професора К. Ю. Гашинової.
В пленарному засіданні, присвяченому проблемам коморбідної патології в клініці професійних хвороб, представили доповіді професори О.В. Курята, О. О. Ханюков, В. А. Потабашній, інші провідні фахівці.
Великий інтерес викликали доповіді, представлені на 3 пленарному засіданні, присвячені невирішеним питанням професійної патології. Так, з доповіддю «Поліметалеве забруднення довкілля як фактор ризику для здоров’я людини» виступила професор Н. М. Онул.
Професор Л. В. Крячкова загострила увагу на питанні якості трудового життя: вплив на здоров'я працівників та сучасні методики оцінки. Актуальною була доповідь доцента В. Ф. Завізіона, присвячена професійному раку та канцерогенам воєнного походження.
Питання експертизи при професійних захворюваннях висвітила в доповіді професора І. С. Борисова.
Великий інтерес викликала доповідь професора О. Б. Неханевича, щодо можливості й необхідності раннього використання засобів фізичної реабілітації у хворих на онкологічні захворювання.
Підіймалися проблемні питання, щодо проведення медичних оглядів працівників, психологічної допомоги населенню з проявами радіотривожності, питанням управління стресом, трудовій експертизі хворих на професійні захворювання та іншим питанням були присвячені цікаві, практично орієнтовані доповіді провідних фахівців ДДМУ, Українського науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, наших гостей шановних професорів-спікерів з медичних університетів Києва, Харкова, Одеси, Івано-Франківська.
В роботі конференції взяли участь 1800 делегатів - лікарів багатьох спеціальностей, 35 спікерів зробили 46 наукових доповідей, зареєстровано 1940 переглядів конференції. Представлені доповіді викликали неабиякий інтерес, знайшли відгук у слухачів та учасників конференції.
