Меню
  • ДМА

Міжкафедральна секція «Коронавірусна хвороба (COVID-19): від морфогенезу структур дихальної системи до віддалених клінічних наслідків»

28 квітня 2022 року відбулося засідання міжкафедральної секції у межах ХХІІ конференції студентів та молодих вчених ДДМУ «Новини та перспективи медичної науки». Воно пройшло у дистанційному форматі на платформі Google Meet і було присвячене проблематиці вірусних уражень респіраторного тракту, у тому числі, при коронавірусній хворобі (COVID-19).

Захід був підготовлений зусиллями чотирьох кафедр ДДМУ: кафедри гістології (завідувач – професор Ігор Твердохліб), кафедри патологічної анатомії і судової медицини (завідувач – доцент Олександр Алєксєєнко), кафедри інфекційних хвороб (завідувач – д-р. мед. наук, доцент Катерина Литвин) та кафедри внутрішньої медицини 1 (завідувач – професор Людмила Конопкіна). Голова засідання міжкафедральної секції – професор Л. Конопкіна, відповідальний секретар – професор І. Твердохліб; технічну підтримку здійснювали асистент кафедри гістології Павло Кобеза та студент Артем Миргородський.

З привітальним словом на засіданні секції виступила ректор ДДМУ, академік НАМН України, д-р. мед. наук, професор Тетяна Перцева. Вона наголосила на важливості розвитку молодіжної науки, не дивлячись на усі буремні часи, підкреслила неабияку актуальність проблематики наукового форуму. Також учасників привітав професор І. Твердохліб, який понад 20 років очолює студентську молодіжну спільноту нашого закладу. Також виступили професори О. Маєвський та А. Демчук, а професор О. Аппельханс надіслала учасникам конференції вітальний лист.

Окрім науковців ДДМУ, в засіданні взяли участь провідні вчені Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (КНУ), Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (ВНМУ), Одеського національного медичного університету (ОНМУ). Зокрема, зав. кафедри клінічної медицини КНУ, професор Олександр Маєвський, величезна кількість наукових досліджень якого присвячена не лише клінічній, а й морфологічній проблематиці; професори Тетяна Константинович та Анна Демчук, доцент Наталія Слепченко, аспіранти Віталій Побережець та Костянтин Дмитрієв кафедри пропедевтики внутрішньої медицини ВНМУ (зав. кафедри – професор Юрій Мостовой), які давно і плідно займаються питаннями пульмонології. До участі у заході також долучилася перший віце-президент Наукового товариства морфологів України, зав. кафедри нормальної та патологічної клінічної анатомії ОНМУ, професор Олена Аппельханс.

Перша доповідачка – Надія Медведєва, студентка 2 курсу медичного факультету та активна учасниця СНГ кафедри гістології (керівник СНГ – канд. біол. наук, доцент Людмила Романенко),  підготувала цікавий ілюстративний матеріал з морфогістологічної будови бронхо-легеневої системи та розповіла про сучасні уявлення стосовно будови повітроносних шляхів і респіраторних відділів легень людини.

Друга доповідь також була представлена від кафедри гістології. Матеріал про особливості будови та рецепторні механізми легеневого епітелію в реалізації інтегративних та захисних процесів підготувала студентка 2 курсу факультету медицини і фармації Анастасія Голикова. Доповідачка підкреслила, що саме легеневий епітелій є мішенню для ураження вірусом SARS-CoV-2, а рецепторна структура відіграє надважливу роль в ушкодженні легень при коронавірусній інфекції. Цікавою була інформація й про роль Toll-рецепторів епітелію, зокрема TLR-4, у патогенезі COVID-19.

Наступні дві доповіді представили кафедри патологічної анатомії і судової медицини (керівник СНГ – канд. мед. наук, доцент Ганна Короленко). Перша з них на тему: «Морфологічні особливості вірусних інфекцій легень» були підготовлені студентками 3-го курсу медичного факультету Катериною Харьковою та Златославою Кравченко. Вони продемонстрували матеріал щодо морфологічних змін, котрі відбуваються в легенях при інфікуванні як поширеними збудниками респіраторних вірусних інфекцій (вірусами грипу типів А і В, кору, аденовірусами тощо), так і більш рідкісними, проте й більш небезпечними патогенами (хантавірусами та ін.). Студентки також представили мікропрепарати аутопсійного матеріалу померлих.

Друга доповідь, представлена студентками 3 курсу медичного факультету Катериною Ребедайло та Владиславою Молодченко, стосувалася морфологічних змін у легенях при пневмонії на тлі коронавірусної інфекції. Доповідачки зазначили, що збір даних аутопсій померлих є надзвичайно важливим для розуміння патогенезу й особливостей перебігу коронавірусної хвороби, адже, незважаючи на третій рік пандемії, в уявленнях про це захворювання все ще існують «білі плями». Зокрема, досить часто у клініцистів постає питання, чи є ураження легень при COVID-19 суто пневмонією, чи то є пневмоніт неінфекційного характеру, ускладнений гострим респіраторним дистрес-синдромом.

Активні гуртківці кафедри інфекційних хвороб (керівник СНГ – канд. мед. наук, асистент Оксана Якуніна) представили на засіданні міжкафедральної секції дві доповіді. Перша - студента 6 курсу медичного факультету Владислава Самойленка, який виклав результати власного дослідження стосовно бактеріальних уражень респіраторного тракту при COVID-19 та обґрунтував доцільність антимікробної терапії. На основі дослідження зразків мокротиння госпіталізованих хворих ним були окреслені фактори ризику розвитку бактеріальних ускладнень у осіб старше 60 років та у хворих із супутньою патологією, а також вивчена чутливість патогенів до антибактеріальних препаратів. Результати представлених даних викликали активну дискусію серед клініцистів. Маємо сподівання, що автор продовжить свої наукові пошуки і в майбутньому.

У доповіді студента 6 курсу медичного факультету Євгена Сизенка були висвітлені питання про періоди перебігу коронавірусної хвороби, морфологічні зміни та клінічні особливості вірусного ураження респіраторного тракту при ній, а також закцентовано увагу на основних ускладненнях COVID-19.

У межах обговорення проблематики конференції була представлена доповідь від кафедри внутрішньої медицини 1 (керівник СНГ – канд. мед. наук, асистент Наталія Саніна), яку підготувала студентка 4 курсу медичного факультету Ганна Дудля. Матеріал був присвячений віддаленим наслідкам коронавірусної хвороби – так званому «постковідному синдрому». Доповідачка зауважила, що, згідно із сучасними уявленнями, post-acute COVID-19-синдром розвивається у великої кількості пацієнтів, що перенесли коронавірусну хворобу, і може проявлятися тривалими змінами у різних органах і системах організму – у дихальній системі, серцево-судинній, нервовій та ін. Часто може порушуватися вентиляційна функція легень, і майже завжди – дифузійна здатність легень. На жаль, донині остаточно ще не з’ясовані патогенетичні ланки розвитку постковідного синдрому, невідомі й предиктори його розвитку. Слід пам’ятати, що закінчення гострої фази коронавірусної хвороби ще не означає повного одужання пацієнта. Таким чином, діагностика та лікування постковідних змін є однією з провідних проблем сучасної медичної науки.

Кожна доповідь викликала велику кількість запитань, на які доповідачі мали можливість надати обгрунтовані відповіді. Активними учасниками обговорення стали й наші молоді вчені, які працюють з хворими на коронавірусну хворобу. Зокрема, аспіранти кафедри внутрішньої медицини 1 Ольга Щудро, Карина Фуголь, Наталія Габшидзе.

Наприкінці засідання відбулася нетривала наукова дискусія, у якій взяли участь професори А. Демчук, І. Твердохліб, Л. Конопкіна, доцент Г. Короленко. Були обговорені найбільш складні питання стосовно вірусних уражень дихальних шляхів, а також висловлені побажання розширення та поглиблення спільної міждисциплінарної діяльності у подальшому.

Загалом слухачами онлайн-конференції стали понад 100 учасників – студентів, молодих вчених, викладачів.

Проведення подібних наукових заходів є необхідним для подальшого розвитку молодіжної науки не лише в нашому університеті, але й в Україні в цілому, адже виховання молодих науковців – це запорука невпинного розвитку медицини.

Велика вдячність адміністрації університету, організаторам конференції, завідувачам кафедр, студентам, аспірантам та їх науковим керівникам за можливість розвиватися попри всі складнощі сьогодення.