Видатні особистості
- Перегляди: 4382
Гнілорибов Т.Є. народився 15 травня 1901 р. у сім’ї донських козаків. У 1925 р. закінчив медичний факультет Ростовського медичного університету. З 1925 до 1934 р. працював ургентним хірургом Ростовської лікарні невідкладної допомоги, виконуючи також обов’язки позаштатного асистента факультетської хірургічної клініки професора М.А. Богомаза. У 1935 р. стає штатним асистентом клініки М.А. Богомаза. У 1937 р. видає друком у Ростовському видавництві монографію «Сегментарна остеотомія за Богомазом», яку невдовзі захищає як кандидатську дисертацію, після чого обирається на посаду доцента.
- Перегляди: 4442
Мікробіолог, доктор медичних наук, професор. У 1920 – х рр. працював відповідальним секретарем катеринославської газети «Грядущая смена» та її літературного додатка «Молодая кузня». Юхим Ілліч писав вірші під псевдонімом Гордій Немілов, був учасником 1-го Всеросійського з’їзду письменників і поетів. У 1924 р. закінчив Дніпропетровський медичний інститут.
- Перегляди: 4947
Вчений-біолог, біохімік, доктор біологічних наук, професор. Народився 21 березня 1901 р. у с. Жовте Катеринославської губернії, нині П’ятихатського району Дніпропетровської області, у родині селянина. У 1919 р. закінчив Олександрійську вчительську семінарію. З 1922 р. по 1926 р. навчався на агробіологічному відділенні факультету професійної освіти Катеринославського інституту народної освіти, який у 1930 р. було перетворено на Інститут профосвіти, а з 1933 р. - у Держуніверситет.
- Перегляди: 4589
Шлях мужності, відваги і героїзму
Інфекціоніст, доктор медичних наук, професор. У 1919 році закінчила Харківський медичний інститут. Працювала дільничним лікарем, а з 1921 року - лікарем 1-ї інфекційної лікарні м. Дніпропетровська. З 1934 року працювала асистентом кафедри інфекційних хвороб ДМІ. З 1937 до 1941 р. очолювала кафедру інфекційних хвороб ДМІ. У 1940 році захистила дисертацію “Про епідемічний паротит і нейротропності його вірусу”; у цьому монографічному дослідженні вперше висвітлювались питання паротиту як інфекції, що пошкоджує не тільки слинні залози, а й центральну нервову систему.
- Перегляди: 4893
БРІККЕР Федір Матвійович (1896 – 1942) – патофізіолог, доктор медичних наук, професор, представник Харківської наукової школи патологів. У 1920 р. закінчив медичний факультет, після чого залишився на кафедрі патологічної фізіології під керівництвом М.М. Павлова.
У 1925 р. Федір Матвійович захищає докторську дисертацію на тему «Про генез дифтерійної смерті». З 1924 р. він брав участь в організації експериментальної лабораторії Харківського інституту патології та гігієни праці, де залишився працювати старшим асистентом. У 1928 р. приїздить до Дніпропетровська й очолює кафедру загальної патології (патологічної фізіології), проводить велику роботу по її зміцненню і розвитку. Вже у 1928 р. кафедра отримує нове приміщення, було придбано нове навчальне та наукове обладнання. Головну увагу в науково-дослідницькій роботі кафедри він зосередив на вивченні патогенезу запального процесу та пухлинного росту.
- Перегляди: 4573
ШКЛЯР Борис Мойсейович (1891-1960) - учений соціал-гігієніст, історик медицини, доктор медичних наук, професор. У 1922 р. закінчив Дніпропетровський медичний інститут. У 1935 р. йому присуджено вчений ступінь кандидата наук. З 1936 до 1957 р. завідував кафедрою соціальної гігієни.
У 1940 р. кафедра соціальної гігієни була перейменована у кафедру організації охорони здоров'я, що визначало її новий напрям роботи: проведення досліджень з теорії та практики організації охорони здоров'я, формування організаційних засад для надання різноманітних форм медичної допомоги, дослідження процесів народжуваності та дитячої смертності у Дніпропетровському регіоні.
