Видатні особистості
- Перегляди: 4155
Шлях мужності, відваги і героїзму
Інфекціоніст, доктор медичних наук, професор. У 1919 році закінчила Харківський медичний інститут. Працювала дільничним лікарем, а з 1921 року - лікарем 1-ї інфекційної лікарні м. Дніпропетровська. З 1934 року працювала асистентом кафедри інфекційних хвороб ДМІ. З 1937 до 1941 р. очолювала кафедру інфекційних хвороб ДМІ. У 1940 році захистила дисертацію “Про епідемічний паротит і нейротропності його вірусу”; у цьому монографічному дослідженні вперше висвітлювались питання паротиту як інфекції, що пошкоджує не тільки слинні залози, а й центральну нервову систему.
- Перегляди: 4381
БРІККЕР Федір Матвійович (1896 – 1942) – патофізіолог, доктор медичних наук, професор, представник Харківської наукової школи патологів. У 1920 р. закінчив медичний факультет, після чого залишився на кафедрі патологічної фізіології під керівництвом М.М. Павлова.
У 1925 р. Федір Матвійович захищає докторську дисертацію на тему «Про генез дифтерійної смерті». З 1924 р. він брав участь в організації експериментальної лабораторії Харківського інституту патології та гігієни праці, де залишився працювати старшим асистентом. У 1928 р. приїздить до Дніпропетровська й очолює кафедру загальної патології (патологічної фізіології), проводить велику роботу по її зміцненню і розвитку. Вже у 1928 р. кафедра отримує нове приміщення, було придбано нове навчальне та наукове обладнання. Головну увагу в науково-дослідницькій роботі кафедри він зосередив на вивченні патогенезу запального процесу та пухлинного росту.
- Перегляди: 4112
ШКЛЯР Борис Мойсейович (1891-1960) - учений соціал-гігієніст, історик медицини, доктор медичних наук, професор. У 1922 р. закінчив Дніпропетровський медичний інститут. У 1935 р. йому присуджено вчений ступінь кандидата наук. З 1936 до 1957 р. завідував кафедрою соціальної гігієни.
У 1940 р. кафедра соціальної гігієни була перейменована у кафедру організації охорони здоров'я, що визначало її новий напрям роботи: проведення досліджень з теорії та практики організації охорони здоров'я, формування організаційних засад для надання різноманітних форм медичної допомоги, дослідження процесів народжуваності та дитячої смертності у Дніпропетровському регіоні.
- Перегляди: 3752
СОЛОВЙОВ Сергій Костянтинович (1881 - 1941) - хірург, доктор медичних наук, професор. Закінчив духовне училище у м. Торжку і Тверську духовну семінарію, а у 1907 р. - медичний факультет Юр’ївського університету.
У 1908 р. переїхав до Петербурга, де працював на лікарських посадах та одночасно - у відділі загальної патології Інституту експериментальної медицини у Е. С. Лондона над дисертацією "Про зміни стравотравлення при різних дефектах кишківника". Після захисту дисертації обіймав посаду асистента в Інституті вдосконалення лікарів. Пізніше працював на кафедрі загальної хірургії Воронезького університету. З 1923 по 1930 рр. - був деканом медичного факультету Воронезького університету.
- Перегляди: 4898
САГРЕДО Микола Петрович (1881-1923) - патологоанатом, доктор медичних наук, професор. Микола Петрович закінчив гімназію та з 1901 по 1905 рр. навчався у Військово-медичній академії. Після перерви в навчанні з 1907 р. продовжував отримувати медичну освіту у Женевському університеті. У 1911 році в інституті патології ім. професора Асканазі розпочав нелегкий шлях академічної роботи - спочатку в якості асистента-волонтера, згодом - штатного співробітника. З 1913 р. Микола Петрович обіймав посаду першого асистента та почав виконання своїх перших наукових досліджень. Через три роки (1916 р.) захистив докторську дисертацію і незабаром повернувся на батьківщину.
- Перегляди: 5424
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ Владислав Едмундович (1881 - 1942) - невропатолог, доктор медицини, професор. Перший завідувач кафедри неврології (1919-1922) Катеринославської медичної академії.
Народився 10 березня 1881 року у маєтку Оземблово Ошмянського повіту Віленської губернії (нині Мінська обл. Республіки Білорусь), де проживала родина Дзержинських.
