• Jan02-25
  • slide05
  • Jan04-25
  • Jan03-25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ Владислав Едмундович (1881 - 1942) - невропатолог, доктор медицини, професор. Перший завідувач кафедри неврології (1919-1922) Катеринославської медичної академії.

Народився 10 березня 1881 року у маєтку Оземблово Ошмянського повіту Віленської губернії (нині Мінська обл. Республіки Білорусь), де проживала родина Дзержинських. 

Детальніше...

У цьому році виповнюється 145 років з дня народження Томашевича Вінсента Цезаровича (1876 - 1965) -  хірурга, доктора  медицини, професора.

Він народився у 1876 році в передмісті м. Могилів. У 1900 р. закінчив медичний факультет Московського університету. Працював повітовим лікарем у Тамбовській губернії. У 1901 р. стажувався у хірургічній клініці Харкова під керівництвом професора Пєського. У 1904-1909 рр. брав участь у російсько-японській війні. У 1906 р. стажувався у клініці професора Роуса у Лозані (Швейцарія). У 1906-1908 рр. працює у ІІІ московській клініці професора П. І. Дьяконова, де під його керівництвом захищає дисертацію (про бугорчатку тазостегнового суглоба) і отримує звання доктора медицини.

Детальніше...

У цьому році виповнюється 135 років з дня народження ТРОСТАНЕЦЬКОГО Мойсея Марковича (1886-1957 рр.) - анатома, доктора медичних наук, професора, ученя академіка В. Н. Тонкова.

Мойсей Маркович народився у Єлисаветграді (нині Кропивницький). У 1906-1911 рр. здобув вищу медичну освіту в Новоросійському університеті (нині - Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). До першої світової війни стажувався у відомих лікарів у Німеччині, потім повернувся на Батьківщину. Працював старшим лікарем-хірургом другого Кауфманського лазарету Червоного Хреста (1914-1917 рр.) До Катеринослава Мойсей Маркович приїхав у 1917 р., де був обраний прозектором кафедри нормальної анатомії Катеринославських вищих жіночих курсів (1917).

Детальніше...

«Медицина насправді є найблагороднішим з усіх мистецтв», але при цьому, це ще й титанічна праця та безмежна любов до людей. Це висловлювання Гіппократа, як ніщо інше, визначає сенс життя Лікаря від Бога, Лікаря для людей - Віктора Миколайовича ДЗЯКА. Цілеспрямованість, наполегливість, сумлінність, самовідданість справі, вимогливість до себе та інших, самокритичність та допитливість – це риси людини, яка стала для багатьох еталоном в медичній науці. Цими якостями володів талановитий вчений Дніпропетровського медичного інституту, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, кавалер ордена Леніна Віктор Миколайович Дзяк.

Не можливо не захоплюватися людиною, яка своїм талантом і любов’ю до праці здолала всі перешкоди на своєму шляху і досягла нездоланних висот, протаранивши дорогу у науку наступним поколінням медиків. Його характер, сила волі, незламність, нажаль, гартувалися випробуваннями Великої Вітчизняної війни, але доля доброзичлива до сміливих та завзятих.

Віктор Миколайович все життя присвятив вивченню ревматології та кардіології увійшовши до когорти провідних медиків країни цієї галузі.

Детальніше...

8 листопада виповнюється 102 роки з дня народження ЧУХРІЄНКА Дмитра Павловича – доктора медичних наук, професора, Заслуженого діяча науки та техніки, ректора Дніпропетровського медичного інституту (1953-1959), завідувача кафедри госпітальної хірургії №2 (1956-1995).

Дмитро Павлович Чухрієнко народився у 1918 році в селі Красненьке Вінницької області. У 1937 році він закінчив фельдшерсько-акушерську школу на «відміно» і був рекомендований до вступу до медичного інституту. У 1938 році він успішно склав вступні іспити і був зарахований до Вінницького медичного інституту. Останній іспит за 3 курс Дмитро Чухрієнко, як завжди успішно, склав 22 червня 1941 року і зразу був мобілізований у діючу армію. У 1942 році на підставі рішення Ради оборони Дмитра Чухрієна, як студента, що не завершив навчання, відрядили до Куйбишева з метою навчання у Військово-медичній академії. А потім військову службу було продовжено на посаді старшого лікаря стрілкового полку Першого Українського фронту. Дмитро Павлович брав участь у Житомирсько-Бердичівській операції, звільнені Львова, Мостиска, Перемишля і Кракова. Він був двічі тяжко поранений. Військовий досвід заклав основу в формуванні блискучого хірурга, для якого вже не існувало невідомих ділянок в організмі людини.

Детальніше...

КАРПОВ Володимир Порфирійович (1870-1943) - гістолог, доктор медичних наук, професор. У 1893 році закінчив медичний факультет Московського університету. Будучі блискучім мікроскопістом, він популяризував теорію мікроскопа. Працюючи у Відні, в лабораторії видатного мікроскопіста Ернста Карла Аббе, зробив значний внесок у розробку загальної теорії мікроскопа й написав посібник «Очерк общей теории микроскопа в ее историческом развитии», який протягом десятиліть був настільною книгою для лаборантів. Його підручник «Начальный курс гистологии» відрізнявся високим науковим і педагогічним рівнем, витримав 7 видань, користувався великою популярністю. По закінченні університету був помічником прозектора кафедри гістології, організованої професором О. І. Бабухіним.

Детальніше...