Видатні особистості
- Перегляди: 3995
СОЛОВЙОВ Сергій Костянтинович (1881 - 1941) - хірург, доктор медичних наук, професор. Закінчив духовне училище у м. Торжку і Тверську духовну семінарію, а у 1907 р. - медичний факультет Юр’ївського університету.
У 1908 р. переїхав до Петербурга, де працював на лікарських посадах та одночасно - у відділі загальної патології Інституту експериментальної медицини у Е. С. Лондона над дисертацією "Про зміни стравотравлення при різних дефектах кишківника". Після захисту дисертації обіймав посаду асистента в Інституті вдосконалення лікарів. Пізніше працював на кафедрі загальної хірургії Воронезького університету. З 1923 по 1930 рр. - був деканом медичного факультету Воронезького університету.
- Перегляди: 5192
САГРЕДО Микола Петрович (1881-1923) - патологоанатом, доктор медичних наук, професор. Микола Петрович закінчив гімназію та з 1901 по 1905 рр. навчався у Військово-медичній академії. Після перерви в навчанні з 1907 р. продовжував отримувати медичну освіту у Женевському університеті. У 1911 році в інституті патології ім. професора Асканазі розпочав нелегкий шлях академічної роботи - спочатку в якості асистента-волонтера, згодом - штатного співробітника. З 1913 р. Микола Петрович обіймав посаду першого асистента та почав виконання своїх перших наукових досліджень. Через три роки (1916 р.) захистив докторську дисертацію і незабаром повернувся на батьківщину.
- Перегляди: 5787
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ Владислав Едмундович (1881 - 1942) - невропатолог, доктор медицини, професор. Перший завідувач кафедри неврології (1919-1922) Катеринославської медичної академії.
Народився 10 березня 1881 року у маєтку Оземблово Ошмянського повіту Віленської губернії (нині Мінська обл. Республіки Білорусь), де проживала родина Дзержинських.
- Перегляди: 5880
У цьому році виповнюється 145 років з дня народження Томашевича Вінсента Цезаровича (1876 - 1965) - хірурга, доктора медицини, професора.
Він народився у 1876 році в передмісті м. Могилів. У 1900 р. закінчив медичний факультет Московського університету. Працював повітовим лікарем у Тамбовській губернії. У 1901 р. стажувався у хірургічній клініці Харкова під керівництвом професора Пєського. У 1904-1909 рр. брав участь у російсько-японській війні. У 1906 р. стажувався у клініці професора Роуса у Лозані (Швейцарія). У 1906-1908 рр. працює у ІІІ московській клініці професора П. І. Дьяконова, де під його керівництвом захищає дисертацію (про бугорчатку тазостегнового суглоба) і отримує звання доктора медицини.
- Перегляди: 5762
У цьому році виповнюється 135 років з дня народження ТРОСТАНЕЦЬКОГО Мойсея Марковича (1886-1957 рр.) - анатома, доктора медичних наук, професора, ученя академіка В. Н. Тонкова.
Мойсей Маркович народився у Єлисаветграді (нині Кропивницький). У 1906-1911 рр. здобув вищу медичну освіту в Новоросійському університеті (нині - Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). До першої світової війни стажувався у відомих лікарів у Німеччині, потім повернувся на Батьківщину. Працював старшим лікарем-хірургом другого Кауфманського лазарету Червоного Хреста (1914-1917 рр.) До Катеринослава Мойсей Маркович приїхав у 1917 р., де був обраний прозектором кафедри нормальної анатомії Катеринославських вищих жіночих курсів (1917).
- Перегляди: 6738
«Медицина насправді є найблагороднішим з усіх мистецтв», але при цьому, це ще й титанічна праця та безмежна любов до людей. Це висловлювання Гіппократа, як ніщо інше, визначає сенс життя Лікаря від Бога, Лікаря для людей - Віктора Миколайовича ДЗЯКА. Цілеспрямованість, наполегливість, сумлінність, самовідданість справі, вимогливість до себе та інших, самокритичність та допитливість – це риси людини, яка стала для багатьох еталоном в медичній науці. Цими якостями володів талановитий вчений Дніпропетровського медичного інституту, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, кавалер ордена Леніна Віктор Миколайович Дзяк.
Не можливо не захоплюватися людиною, яка своїм талантом і любов’ю до праці здолала всі перешкоди на своєму шляху і досягла нездоланних висот, протаранивши дорогу у науку наступним поколінням медиків. Його характер, сила волі, незламність, нажаль, гартувалися випробуваннями Великої Вітчизняної війни, але доля доброзичлива до сміливих та завзятих.
Віктор Миколайович все життя присвятив вивченню ревматології та кардіології увійшовши до когорти провідних медиків країни цієї галузі.
